РР: У 1994 році перші президентські вибори в Білорусі відбулися саме 10 липня, і стало відомо, що на виборах переміг Олександр Лукашенко. Тоді ви працювали радником білоруського представництва в Швейцарії, якщо я не помиляюся. Що ви думаєте про такий вибір білорусів?
Андрій Санніков: Я не просто думав, я знав, що це буде катастрофа. Коли я працював у Швейцарії, я зустрічався з певними людьми, які були частиною команди Лукашенка. Тут можна згадати Анатолія Майсеню, я з ними сперечався, він мене запевнив, що вони, якщо не керуватимуть, то визначать курс Білорусі, а не Лукашенко. Я знав, що цього не станеться, тому не думав, я знав.
РР: Білоруські політичні еліти того часу, але не тільки політична, і культурна, інтелігенція загалом, у них була спільна думка – вони вибрали, але він провінціал малодосвідчений, голова колгоспу – це буде рік, два, він більше не витримає. Така була думка, правда?
Андрій Санніков : Було, тому що перші вибори були, вибори до Верховної Ради ще були напіввільними в 1991 році. Я вважаю, що це дійсно були перші вибори, ми зіткнулися з цією інституцією, і ми були в захваті – ми можемо обирати своє керівництво. І тому там всі казали «Саша довго не протримається». І навіть його дружина сказала, що він ніде не залишався більше 2 років.
RR: Вийшло зовсім інакше. 30 років Лукашенка для Білорусі, 30 років на вітрі, чи можна знайти щось позитивне?
Андрій Санніков: Я дуже не люблю це питання і завжди відповідаю, що давайте, коли він закінчить, тоді будемо шукати щось. Я вважаю, що це така абсолютно чорна смуга, вона відкинула нас навіть не на 30 років назад, а більше, якщо ми бачимо, що відбувається навколо нас, перш за все в Європі, в країнах Балтії, в Польщі. Як там люди живуть, і як вони зараз зробили такий стрибок, якщо порівнювати з Білорусією, то це видно. І якби не ця ганебна війна Росії проти України, Європа була б потужним об’єднанням заможних країн. Це все ще таке об’єднання, це історія успіху, але зараз Росія атакувала це об’єднання.
РР: У цій війні Лукашенко чітко визначив, проти кого він і з ким він, і що найголовніше, найсуттєвіше втрачено за Лукашенка? – це на думку Андрія Саннікова, оскільки тут можуть бути абсолютно суб’єктивні оцінки.
Андрій Санніков: Наше місце у світі – ми втратили те, що нам належить по праву, ми втратили свою європейськість, яку треба було зміцнювати. Ми втратили всі можливості, які мали разом із тією ж Балтією, разом із тією ж Польщею. Можливо, вони мали навіть більше можливостей, ніж ті країни, які зараз є країнами Європейського Союзу. Тобто ми втратили майбутнє, яке маємо повернути, щоб стати тією Білоруссю, яка має бути в Європі та цивілізованому світі, а не з феодальною Росією.
Рацыя
