Нині маємо наступний етап розпаду імперії, сподіваюся, вже останній
Імперія здавалася міцною, мала потужний ядерний арсенал та половину країн світу як сателітів. П’ять місяців до того відбувся референдум, на якому переважна більшість громадян проголосувала за збереження СРСР. У своїх звітах ЦРУ зазначало, що Радянський Союз незламний, а його керівництво має намір і спроможність подолати всі поточні негаразди.
Через п’ять днів Україна проголосила незалежність.
Через чотири місяці Радянський Союз припинив існувати як політична одиниця та геополітична реальність. Його прапор над Кремлем був спущений, а його президент подав у відставку.
Аналізуючи причини розпаду СРСР, хтось вказує на суб’єктивні фактори на кшталт Горбачова, Кравчука чи Єльцина. Але одна людина чи навіть троє не можуть розвалити могутню імперію, якщо вона дійсно могутня. Очевидно, в основі лежать об’єктивні причини: економічні негаразди, управлінські проблеми, воєнні невдачі, екологічні катастрофи, падіння ідеології, зростання ідентичностей тощо.
Тоді імперія вижила, передусім, через небажання Заходу дозволити її повний розпад. Захід тричі рятував російську імперію у ХХ сторіччі, стверджує словацький дослідник Юрай Месік. Національні (тоді автономні) республіки проголосили суверенітет, дві з них — незалежність, але РФ розпочала Чеченську війну, і Захід став на бік імперії, а всі спроби незалежності були задушені силою, погрозами, підкупом еліт.
Нині маємо наступний етап розпаду імперії, сподіваюся, вже останній. Додайте до факторів розпаду те, чого не було у 1991: виснажливу війну, санкції, конфлікт із Заходом, демографічні проблеми, наявність інтернету, позиції сильних гравців на кшталт Китаю та Туреччини, наявність історій успіху націй, що звільнилися у 1991.
Процес розпаду імперії повільний, але невідворотний.
Валерій Пекар
New Voice
