Мацаки російського імперіалізму вилазять у найнесподіваніших місцях, ну а в довколоцеркрвних тим паче. В останні роки ЗМІ активно поширюють інформацію про святкування трьох Спасів у серпні.
Так, 6 серпня в Україні ПЦУ та УГКЦ святкують Преображення Господнє, але дехто його називає ще й Яблучний Спас, також вони стверджують, що 1 серпня святкується Медовий, а 19 — Горіховий Спас.
Поліз в етнографічну літературу і здивувався, науковці 19 ст. про такі свята ніц не знали — вони писали про свято Маковія (1 серпня) — церква вшановує святих мучеників Маккавеїв, свято Спас — 6 серпня, і ніякого Горіхового!!!
Звідки ж взялися оці всі Спаси?
Щодо Спасу 1 серпня, то воно прийшло до нас із Залісся — майбутньої Московії. 1 серпня 1164 р. майбутній паплюжник Київа і викрадач Вишгородської ікони яка в Московії перетворилася на Володимирську князь Андрій Боголюбський, під час грабіжницького походу, переміг у битві військо сусідньої Волзької Булгарії — предків сучасних чувашів і казанських татар, керівна верхівка якої була мусульманською.
Створюючи нову державу Володимирське князівство, з якої в майбутньому постане Московія він створював і нову ідеологію, для якої потрібні були і нові перемоги. Поразка булгар чудово лягала в цю канву, проте
ключовою перемогою вона аж ніяк не була, через 50 років вже булгари напали і спалили Великий Устюг і примусили майбутніх московитів до миру на власних умовах.
Свято увійшло в святки Російської церкви, а князь Андрій, жорстокий тиран того часу, став святим РПЦ!
Нижче наведена реконструкція його обличчя здійснена академіком Герасимовим.
Валентина Борисенко, відомий етнограф пише про Спаси таке: «У 1990-х роках, ознайомившись з етнографічною літературою, не дочитавшись, що в ній описано, аматори від етнографії придумали кілька Спасів — горіховий, яблучний, медовий. Але це з розряду фантазій. У народі був один Спас — 6 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 1 серпня називали малим Спасом». Святкувати ж саме «горіховий Спас», «Спас на полотні», «хлібний Спас» (16 серпня) із різноманітними обрядами — це російська, а не українська традиція. Ані В. Скуратівський, ані О. Воропай не згадують жодних українських обрядів цього дня, лише назву «післясвято Успіння”.
Олександр Ясенчук
Facebook 
