Що трапилося? З погляду світової політики це був, здавалося б, незначний інцидент, проте він змусив тремтіти російського самодержця.
Байдужість публіки до «високого гостя», ворожі прояви українців, прибалтів та шведів, покладання Головою ЦК АБН вінка на могилу великого шведського короля — чому все це так нервувало Прем’єр-міністра СРСР? Настільки, що він відчув себе зобов’язаним сповна серйозно запитати шведського прем’єр-міністра, чи не збирається він разом з українцями вести війну проти Радянського Союзу, як це зробили Карл XII і гетьман Мазепа.
Страх, який раптово опанував Хрущовим (не смійтеся), переслідував його. Він сам так сказав. Він вважав, що привиди ще не повстали з мертвих, але після того, що він бачив у Швеції, він уже не був так у цьому певен. Він думав, що Стецько, що українські, грузинські та прибалтійські націоналісти, вбиті ним самим, Сталіним та іншими червоними катами у Вінниці, Катині, Базарі, російських концтаборах, усі, нарешті, мертві, як і Карл XII. та його український союзник, гетьман Мазепа. Але раптом він знову побачив у Стокгольмі тих самих людей — тих самих людей, у яких воскрес дух лицарства Мазепи та Карла XII. Воскресіння мертвих! Антиросійські виступи прихильників АБН та покладання вінка на могилу загиблого супротивника Москви символізували поновлення союзу живих, сьогодення з невидимими, але небезпечними духовними силами минулого. Ось це й налякало голову диявольської когорти на землі! Фантазія, містика? – Скажуть «прогресисти». Фантазії? – Ні! Містика? – Так! З Євангелій ми знаємо, що саме злі духи першими дізналися про свого майбутнього переможця, невидимого для мас.
Хтось невидимий написав грізне пророцтво про падіння імперії біблійного Бальтазара… У прокламаціях та ворожих жестах супротивників його жахливої імперії москвич Бальтазар зіткнувся з такою загрозою у Швеції. “Мазепіст”! – У цьому була серйозна небезпека для імперії Петра I. “Мазепинці”! – Сепаратисти – ось що було серйозною небезпекою для царизму і російської «демократії» під час Першої світової війни. “мазепинці”! — націоналісти — це була найсерйозніша небезпека для сталінської імперії під час Другої світової війни 1941 року, коли мільйони українських солдатів у СРСР склали зброю та відмовилися захищати свою в’язницю. . . Хрущов це знає, і тому так злякався, як раптом побачив воскресіння мертвих.
Це були не люди «умиротворення» боязких «демократів» чи соціалістичних московських прихильників Європи та Америки — Хрущов бачив тіні безстрашного лицарства Карла XII та Мазепи: їхні духовні діти сучасності: Балтика, Українські, угорські та кавказькі емігранти, які ще вчора боролися з росіянами а сьогодні піднімають свої грізні голоси на захист своїх співвітчизників у СРСР. «Moscowia delendam esse», — кричали всеросійському Червоному цареві в Скандинавії в червні цього року.
За часів Французької революції англієць Едмунд Берк (якого я часто цитував) — великий, хоч і недооцінений дух — з жалем констатував: «Століття лицарства минуло. Настає століття софістів, економістів та обчислювачів». Сьогодні можна сказати, що відбувається саме протилежне: епоха грошово-теїстичних софістів, безбожних економістів і матеріалістичних обчислювачів добігає кінця. Починається століття нового лицарства — лицарства «без страху і докору», гасло якого «Бог і моє право», лицарства, що воскрес у дусі Мазепи в Україні, а також у гордій і стриманій поведінці шведського війська до московського мужика на царському троні.
Саме це налякало останнього! Його лякала ймовірність того, що дух Мазепи у серцях мучеників та борців України, з гаслом «Хрест і меч проти диявола», знайде нових союзників на Заході. Не лише серед народів, підкорених у СРСР, а й серед вільних народів Заходу, які починають нарешті звільнятися від впливу своїх «софістів, економістів і обчислювачів». При цьому Хрущов знає, що любовна серенада співіснуючого та миролюбного москвича Мефісто не буде почута на Заході.
У Швеції вождь богоборчого та волелюбного Інтернаціоналу Сатани раптом відчув, що ера брехні, тиранії та страху добігає кінця. Також цей кінець означатиме падіння імперії варварських орд зі столицею в Москві.
Archive of OUN. - Library. - ABN-Correspondence. - 1964. - №4. – Juli-September. - P.1-2
