У липні 1941 року від Верховного командування Фінляндії надійшов наказ про організацію табору №21 для військовополонених інгерманландців, карелів та інших « родинних народів ». До кінця 1941 року в таборі налічувалося 407 осіб , які перебували у більш вигідному становищі та отримували вищу норму продовольства.
У листопаді 1942 року Маршал Карл Густав Еміль Маннергейм ( Carl Gustaf Emil Mannerheim ) схвалив створення «Соплемінного батальйону» ( Heimopataljoona ) № 3 . У нього відбиралися люди, які розуміють фінську мову, але не служили в РСЧА на посадах офіцерських. Їхня надійність перевірялася в таборі Ахолахті ( Aholahti ).
Чисельність – 1115 осіб. Національний склад батальйону: Інгерманландці – 423 (37,9%), Карели – 380 (34,1%), Тверські карели – 101 (9,1%), Біломорські карели – 94 (8,4%), Фіни – 30 ( 2,7%), Вепси – 24 (2,2%), Інші національності ( естонці, ерзяни, мокшани, саами та інші) – 63 (5,6%).
Ingvi-Freyr
