Раїса Зубарєва, засновниця руху за незалежність республіки Саха (Якутія) в інтерв’ю NV розповіла про боротьбу свого народу за незалежність у XX столітті.
В інтерв’ю NV Зубарєва наголосила, що національно-визвольний рух народу Саха від Росії триває чотири століття, і спроби боротись за свободу були під час кожної війни.
Наш народ став жертвами жорстоких репресій у 30-х роках, коли НКВС вбивало людей сотнями, загинуло багато нашої інтелігенції, є спогади, що НКВДшники просто скидали тіла під лід у річці, щоб приховати злочини. У нас були повстання в 1940-х роках, які були придушені й засекречені, був великий студентський протест у 1986 році, він теж був антирадянським і про незалежність нашого народу», — розповіла засновниця руху за незалежність Якутії.
За її словами, в той час як українці можуть дізнатись про свою історію в архівах, історія народу Саха тривалий час залишається засекреченою і «ми лише потроху її відновлюємо».
«Але й сьогодні люди пам’ятають, що ми автохтонний народ, а Москва — завойовники, ніколи цей рух усередині народу надовго не затихав. Відразу після розпаду СРСР якутська інтелігенція домоглася, щоб у нас виникла своя автономна республіка з президентом і з парламентом. Єльцин тоді сказав: беріть стільки суверенітету, скільки зможете забрати. На жаль, ми тоді заспокоїлися і не стали вимагати більше. Якби ми вже тоді вимагали незалежності і виходу зі складу Росії, як Татарстан або Чечня, навряд чи в Росії вистачило б сил воювати одразу з трьома республіками, але тоді людям здавалося, що нарешті ми відродимося, ми стали відроджувати мову і культуру», — розповіла Зубарєва.
Вона додала, що до початку 1990-х у Якутії панувала тотальна русифікація і якутською мовою не можна було говорити у громадських місцях, оскільки радянська влада боялась нових повстань.
«Перший уряд проголосив, що якути мають стати нацією „білих комірців“, у нас тоді багато молоді переїхало в міста. До цього в СРСР якутська сільська молодь не могла їхати в міста і здобувати освіту, це теж була навмисна радянська політика щодо народу, щоб він залишався неосвіченим. Почалося бурхливе відродження літератури якутською мовою, культури, у нас запрацював театр рідною мовою, з’явилися перші книжки про репресії якутських повстанців. Саме тоді моя мама, побіжно сказала: „Кожен інтелігентний саха мріє про незалежність“. Я цю фразу запам’ятала», — описала зміни активістка.
Вона підсумувала, що зараз близько 70% саха говорять рідною мовою, але в останні роки ситуація з освітою рідною мовою погіршується, і її вивчають лише в початковій школі, а вся середня і старша школа російськомовні.
