Оскільки російське брязкання зброєю посилюється щодня, я неодноразово висловлював думку про необхідність для колишніх поневолених народів московської жорстокої в’язниці народів створити багатосторонні союзи для захисту від російської агресії.
Прокрутіть мої дописи в блозі, і ви побачите мої коментарі про сильні політичні, культурні та економічні блоки, які зміцнять колишні поневолені нації в світовій спільноті, а також зведуть барикаду проти вторгнення Росії.
Я навіть запропонував, щоб ці тепер незалежні країни сформували коаліції щодо 17 цілей сталого розвитку в священних залах ООН.
Слід заохочувати будь-які випадки, які б дозволили націям, які перебувають у полоні, відстоювати свою незалежність і суверенітет, одночасно вказуючи на постійну небезпеку, яку представляє Росія.
Такий пакт існував між поневоленими народами під час Другої світової війни для боротьби з радянською російською агресією.
Антибільшовицький Блок Народів (АБН) був координаційним центром антикомуністичних емігрантських політичних організацій радянських та інших соціалістичних країн. Своє існування та ідеологічні основи АБН пов’язує з підпільною конференцією представників неросійських народів, яка відбулася 21-22 листопада 1943 року під Житомиром (Україна) з ініціативи Організації українських націоналістів . Присутні прийняли платформу спільної революційної боротьби проти російського комунізму. Метою АБН був розпад Радянського Союзу на національні держави. З огляду на організаційну структуру в Мюнхені в 1946 році, ABN розширила сферу своєї діяльності, включивши в неї східноєвропейську еміграцію.
Членами АБН від початку або протягом певного періоду часу були такі організації: Комітет «Вільна Вірменія», Болгарський національний фронт, Білоруська центральна рада, Козацький національно-визвольний рух, Хорватський національно-визвольний рух, Чеський рух за свободу (За свободу) , Чеський національний комітет, Естонський визвольний рух, Союз естонських борців за свободу, Грузинська національна організація, Угорський визвольний рух, Угорський рух Mindszenty, Латвійська асоціація боротьби з комунізмом, Рух за відродження Литви, Словацький визвольний комітет, Національний комітет єдності Туркестану, Об’єднана Гетьманська Організація та Організація Українських Націоналістів (Бандери).
В останні роки урядовці з України, Литви, Латвії, Естонії, Польщі та інших регулярно застерігали від російського реваншизму та закликали посилити військову готовність з боку поневолених націй. Вони використали приклад вторгнення Росії в Україну як виправдання своїх стурбованостей. Вони також закликали Сполучені Штати та інших лідерів вільного світу не піддаватися російській пропаганді, а радше посилити санкції проти Москви за її глобальні злочини.
Тепер здається, що принаймні три колишні поневолені країни, Україна, Литва та Польща, перетворили ідею на практику, мобілізувавши Литовсько-Польсько-Українську бригаду «ім. Гетьмана Костянтина Острозького» (LITPOLUKR) – https://litpolukrbrig. wp.mil.pl/en/
Як повідомляють військові ЗМІ та веб-сайт бригади, цей підрозділ уособлює нову еру багатостороннього співробітництва у сфері безпеки в Європі. Зусилля Литви, Польщі та України зміцнити європейську стабільність після дестабілізуючого вторгнення Росії в Україну призвели до створення підрозділу в 2015 році.
На веб-сайті бригади зазначається, що кожна країна-учасниця надає піхотний батальйон, персонал для штабу в Любліні та спеціалізовані менші підрозділи, щоб створити бригаду чисельністю 3,5-4000 солдатів. Керівництво змінюється на ротаційній основі. Офіцери та сержанти бригади переважно спілкуються англійською мовою, хоча українські та литовські учасники також трохи володіють польською, зважаючи на розташування штабу. Підрозділи бригади утримуються та використовують обладнання, надане їхніми відповідними збройними силами, хоча підрозділи бригади нещодавно почали тренуватися з використанням польського обладнання. Витрати на бригаду розподіляються між усіма трьома державами, хоча приймаюча країна Польща робить найбільший внесок.
Головне завдання бригади – служити миротворчою силою, яка розгортається за одностайною згодою всіх держав-учасниць. Проте бригада також покликана зміцнювати регіональне військове співробітництво. Бригада зосередила значну увагу на вдосконаленні спільної оперативної спроможності та стандартизації процедур і практики шляхом спільного навчання. Вона також бере участь у піар-кампанії для побудови тісних відносин між Литвою, Україною та Польщею.
Робота цього спільного військового підрозділу має зміцнити в свідомості світових лідерів всеосяжну концепцію того, що означає бути поневоленою нацією Росії і що таке колишня поневолена нація, а тепер незалежна держава. Воєначальникам важливо знати, що їм довіряють, добре навчені та загартовані в боях союзники у цій бригаді, оскільки вільний світ прагне стримати агресію Росії. Вони також повинні взяти до відома, що якщо з будь-якої причини вільний світ не зможе підтримати поневолені нації, вони зроблять це самостійно.
Дійсно, оскільки Польща, Україна та Литва вживають конкретних дій для захисту своїх націй, суверенітету та незалежності, вони також є «Єдними заради миру» , як свідчить девіз бригади.
Ігор Длябога
The Torn Curtain 1991
