23 вересня Крим знову виходить на найвищий міжнародний рівень. У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбувається Шостий саміт Міжнародної Кримської платформи. У його центрі — російська окупація Криму, системні порушення прав людини, мілітаризація півострова, включно з мілітаризацією молоді та освіти, і подальші кроки для деокупації. (crimea-platform.org)
Цього року міжнародний контекст особливо показовий.
18–20 вересня Росія провела в окупованих Криму та Севастополі незаконне голосування за Держдуму. Україна, ЄС та низка інших держав заявили, що такі «вибори» не змінюють міжнародно-правового статусу території. (crimea-platform.org)
А вже 22 вересня Європейський суд з прав людини провів слухання у справі десяти українських дітей, які перебували в дитячих закладах Криму на момент російської окупації 2014 року. За даними заявників, після встановлення російського контролю дітям нав’язали російське громадянство, а їхнє місцеперебування згодом залишилося невідомим. (echr.coe.int)
Це важлива деталь: Москва намагається змінювати в Криму не лише прапори й адміністративні вивіски. Вона намагається перебудувати саме населення, його ідентичність, освіту та майбутнє покоління.
Найвища ціна цієї політики падає на кримських татар — корінний народ України. Станом на 22 вересня 2026 року 169 кримських татар перебувають у системі політично мотивованого переслідування. ООН раніше документувала нав’язування російського громадянства, законодавства та інституцій в окупованому Криму, а кримськотатарські лідери належать до тих, кого російська влада особливо переслідує. (crimea-platform.org; ukraine.un.org)
Тому Крим — це не лише питання кордонів.
Це питання того, чи може імперія силою змінити територію, придушити її корінний народ, переписати освіту та історію — а потім назвати результат “новою реальністю”.
Кримська платформа саме цього не дозволяє зробити. Її офіційна мета — припинення окупації, посилення політики невизнання та повернення питання Криму в центр міжнародного порядку денного. Участь у цьогорічному саміті бере й делегація Меджлісу кримськотатарського народу на чолі з Мустафою Джемілєвим і Рефатом Чубаровим. (crimea-platform.org; qtmm.org)
Москва може контролювати Крим силою. Але міжнародне невизнання цієї окупації, боротьба кримських татар і українців та постійне питання деокупації означають: імперське привласнення півострова не стало законним і не стало остаточним.
