На наступному пленарному засідання я очікую, що колеги підтримають створення нашої Тимчасової спеціальної комісії, яка буде займатися національними рухами поневолених народів рф. Хочу детальніше пояснити, чого ми прагнемо та чому я ініціював створення такого майданчику на рівні парламенту. Наші ключові завдання:
1. Напрацювати зв’язки з поневоленими народамиТримай друга близько, а ворога — ще ближче. І якщо ворог сам наблизився до нас впритул, то вільні представники Кавказу, Сибіру, Татарстану та інших поневолених регіонів мають бути нам друзями. Акцентую: я говорю не про тих нерускіх, що стають гарматним м’ясом на українській землі, а про чеченців, осетинів, інгушів, що нескорені російською пропагандою. А дехто навіть служить у лавах ЗСУ і ціннісно продовжує справу Джохара Дудаєва та його побратимів — битися за нашу і вашу свободу.Я переконаний, що такі люди мають стати основою майбутніх вільних держав на території тимчасово існуючої росії. І нам уже необхідно починати напрацьовувати з ними зв’язки та спільне бачення подальшого існування: визнання кордонів та домовленості про ненапад мають стати основою цього.2. Змінити міжнародне бачення розпаду росіїВільний світ прагне української перемоги. Однак досі є розбіжності у її кінцевому баченні. На жаль, велика кількість наших партнерів остерігаються розпаду рф на різні держави, як це було в 1991 з есесром: тоді, наприклад, у США вважали, що простіше домовитися з одним великим совком, аніж із великою кількістю незалежних республік.Проте це хибне бачення. рф має розпадатися на окремі вільні держави, інакше — історія кривавої імперії буде повториться знову. А це навряд комусь буде вигідно.
Заступниця нашої ТСК Maria Mezentseva — голова української делегації в ПАРЄ, Nikita Poturaev — віце-президент ПА ОБСЄ Yevheniya Kravchuk голова комітету культури, освіти і медіа ПА ОБСЄ, Ігор Гузь співголова групи дружби з Литовським сеймом. Нам важливо комунікувати цю тему з міжнародними партнерами, колеги мають у цьому допомогти та донести наше бачення того, що етноси в складі рф перебувають в окупації, яка ще й закріплена юридично.
Кінцева мета — взяти участь у перебудові, яка найймовірніше призведе до розвалу державної конструкції, яка просто не може довго існувати. Дезінтеграція росії може бути як раптовою, такі і надзвичайно довгим процесом. Проте готувати для цього ґрунт ми маємо вже. У світі ліберальних цінностей терор однозначно програє. І ми, як народ, уже взяли за це на себе відповідальність.
