У 1999 році в Набережних Човнах Татарський громадський центр (ТОЦ) провів загальноміські збори, під час яких після обговорення та голосування було прийнято документ, згодом направлений до Державної Ради Татарстану. У документі стверджувалося, що жителі Татарстану не повинні брати участь у бойових діях; Держрада Татарстану підтримала цю пропозицію, а перший президент республіки Мінтімер Шаймієв підписав указ, спрямований на захист мешканців. Як тільки про це стало відомо Путіну, який на той час обіймав посаду прем’єр-міністра за президента Бориса Єльцина, на той час Путін був ще лише шісткою Єльцина, він викликав Шаймієва «на килим». Усі провідні російські телеканали показали кадри, на яких Шаймієв сидить перед Путіним, помітно зблідлий; як і слід очікувати, згодом Шаймієв скасував свій указ.
15 лютого 1994 року Борис Єльцин та Мінтімер Шаймієв підписали перший у російській історії договір «Про розмежування предметів ведення та взаємне делегування повноважень між органами державної влади». Лідери татарського національного руху, як тоді, так і зараз, розцінили цей договір як зраду.
Термін дії договору сплив 11 серпня 2017 року, і Путін відмовився його продовжувати. Коли згодом керівництво Татарстану спробувало відновити підписання договору, Путін викликав Шаймієва та інших високопосадовців Республіки Татарстан до Московського Кремля та продемонстрував їм заведені на них кримінальні справи. У партії «Єдина Росія» всі на 100% корумповані: якщо ти не даєш хабарів, тебе вважають чужинцем. Саме так попалися керівники Татарстану — і цей механізм діє по всій Росії.
9 листопада у Кремлі Путін зустрівся зі своїм ставлеником у Татарстані Рустамом Мініхановим. Офіційно заявлялося, що обговорювалися нагальні питання на благо Росії, однак, на мій погляд, справа інакша:
по-перше, Путін втягує Мінніханова в сумнівні справи, пов’язані з керівництвом тюркських та мусульманських держав;
по-друге, він має намір прибрати до рук великі промислові підприємства Татарстану;
і, по-третє, він прагне вичавити з Татарстану ще більше людей та засобів для війни проти України.
До речі, найбільше промислове підприємство Татарстану – «КАМАЗ» – не належить народу Татарстану; його керівництво складається з родичів Володимира Путіна та його колишніх товаришів по службі по КДБ. Уродженець Татарстану Сергій Когогін беззмінно обіймає посаду генерального директора ПАТ «КАМАЗ» з 2002 року, проте насправді він лише маріонетка московського Кремля. Посаду голови ради директорів «КАМАЗ» традиційно обіймає Сергій Чемезов — голова держкорпорації «Ростех» та колишній товариш по службі Путіна по КДБ, з яким той разом працював у НДР. Більше того, завод «КАМАЗ» виробляє військову техніку та постачає транспортні засоби для потреб армії, які використовуються у війні проти України.
Нагадую, що Сергій Когогін особисто закрив татарську газету «Нур» у Набережних Човнах та звільнив усіх татарських журналістів.
Таким чином, до керівних структур багатьох великих промислових і військових підприємств Татарстану були впроваджені особи, близькі до Путіна, а також представники силових структур, тоді як керівництво самого Татарстану лише служить російським колонізаторам. У цій ситуації військовому підпіллю необхідно діяти активніше в Татарстані та республіках Ідель-Уралу.
З повагою Рафіс Кашапов — прем’єр-міністр уряду Незалежного Татарстану у вигнанні, Татарстан — Велика Британія
Правительство Независимого Татарстана
