Skip to main content

Антиімперський Блок Народів

На кількох прикладах, що викликали суспільну реакцію, експерт із федеративних відносин у Росії Харун Сидоров показує те, як російська влада, на його думку, намагається нав’язати точку зору, яка суперечить навіть помітно зміненим конституціям Росії та Татарстану.

Інформаційні приводи останнього часу свідчать про те, що в Татарстані і в деяких вихідців з нього, з одного боку, і в умовно загальноросійському просторі, з іншого, зберігаються різні погляди на принципові характеристики своєї державності і поняття та символи, в яких вони виявляються.

Наприкінці минулого року це показала  публічна реакція  татарстанського парламентаря  Ільшата Амінова  з одним із лідерів «Єдиної Росії»  Петром Толстим , який запропонував відмовитися від вживання слова «росіяни» та називати всіх громадян Росії «російськими». Для уважних спостерігачів заяви Толстого не мали прозвучати як грім серед ясного неба, оскільки вже давно має бути очевидним, що ототожнення «російського» та «російського» — це усвідомлена і цілеспрямована політика Кремля, символічним проявом якої стало фактичне перетворення відомої пісні «Я російська» в неофіційний гімн країни.

Однак для рупора казанського Кремля Ільшата Амінова тригером стало саме висловлювання у відповідному дусі однієї з офіційних осіб «Єдиної Росії», у зв’язку з чим він експресивно висловив стурбованість «пробудженням в Росії печерного імперського націоналізму» і поставив стосовно слів Толстого питання: це в запалі, для модного нині хайпа чи це ідея насильницької унітаризації Росії, повної ревізії російської Конституції, її духу і змісту, що формується в надрах певних політичних кіл?»

Ільшат Амінов став щось підозрювати: як татарстанський «єдинорос» посперечався з московським

Ще одне таке пікірування татарстанської громадськості з іншим представником російського істеблішменту відбулося під час недавнього візиту до Казані глави «Ліги безпечного інтернету»  Катерини Мізуліної , яка, як  пише  «Ъ», під час нього на зустрічі зі студентами в Казані сказала, що поняття «я російська» і «я росіянин» для неї рівні.

«Термін російський вже ширший, ніж одна якась конкретна національність. Він уже включає нас усіх разом. Ми ні тувинці, ні татари, ні дагестанці, ні лезгіни, ні інгуші — ми всі з вами росіяни», —  заявила  Мізуліна пізніше журналістам.

Цікаво, що під час виступу Мізуліної казанські студенти, що прийшли на неї, зривали його  скандуванням : «Татарстан, Татарстан!». Причому показово, що спершу хтось спробував скандувати «Росія», але ці самотні голоси втопилися у дружньому хорі прихильників республіканського татарстанського патріотизму.

Нарешті, цього тижня різницю у розумінні статусу Татарстану в Росії виявило висловлювання олімпійської чемпіонки, фігуристки та  прихильниці  Володимира Путіна  Аліни Загітової , яка  подякувала  за підтримку «державі Татарстану». І тут знову показовою була реакція. Ряд медіа  представив  це формулювання як «застереження». І це незважаючи на те, що навіть у російській Конституції республіки, в тому числі Татарстану, позначені державами.

Тут слід згадати ще й те, що й у Татарстану перша стаття навіть помітно зміненої Конституції  починається зі слів : «Республіка Татарстан — демократична правова держава у складі Російської Федерації».

Мабуть, для когось усі подібні формулювання що російської, що республіканської конституцій є прикрими рудиментами горбачовсько-єльцинської доби «параду суверенітетів».

У Татарстані ж картина інша — у ньому з позицій республіканського патріотизму як продовжують виступати представники його істеблішменту на кшталт генерального директора ВАТ «Телерадіокомпанія «Нове століття», депутата Державної Ради Республіки Татарстан Ільшата Амінова, так і звичайні студенти, як показала реакція на Єка.

У цьому сенсі можна сперечатися про те, чи усвідомлювала Аліна Загітова в тому, який сенс вона вкладає у формулювання «держава Татарстан» і чи не обмовилася вона, вимовляючи її. Однак у контексті всього вищезгаданого можна припустити, що навіть якщо це було застереження, то, ймовірно, воно було, як то кажуть, «за Фрейдом». Тому що якщо не в свідомості, то принаймні в підсвідомості багатьох татарстанців їхня республіка залишається не звичайним регіоном Росії, яким її хочуть бачити багато хто в Москві, а саме державою з особливим, хоч і не цілком зрозумілим на даний момент статусом.

 

Харун (Вадим) Сидоров, докторант етнології Карлового Університету (Чехія), експерт з національних рухів народів Росії загалом та Волго-Уральського регіону

Idel.Реалии

Більше з категорії

Енергія чужої землі: Тува та ціна імперського контролю над ресурсами 29 Вересня, 2026 Аналітика Тува — земля великих природних багатств, але рішення щодо їх використання приймаються далеко від Кизила.…
Ілі замість Москви: Казахстан і Китай прокладають новий торговий шлях 24 Вересня, 2026 Аналітика Казахстан і Китай обговорюють створення нового водного торгового маршруту по річці Ілі та озеру Балхаш.…
Тува платить за Москву: 2100 загиблих і незабуте право на власний шлях 22 Вересня, 2026 Аналітика Понад 2100 уродженців Туви вже загинули у війні Росії проти України, за підрахунками тувинських активістів.…
99,85% у Чечні: Москва голосує за Кадирова, а Ічкерія пам’ятає про незалежність 21 Вересня, 2026 Аналітика 99,85%. Саме такий результат Рамзана Кадирова оголосила Центральна виборча комісія Росії після підрахунку всіх бюлетенів…
Зерно замість танків: як Москва тисне на Центральну Азію економічною імперією 18 Вересня, 2026 Аналітика Росія дедалі активніше використовує своє зерно як інструмент економічного тиску на Центральну Азію. За даними…