13 вересня під час так званної СВО, а насправді геноцидної загарбницької війни росії проти України і проти поневолених москвою народів загинув як стверджують останній представник корінного народу Росії — кереків.
У природі навіть зникаючі малочисельні види тварин рятують усім світом, а тут свідомо кинули в смертельну мʼясорубку останнього керека – 56-річного Івана Таймагира солдата-смертника із сумнозвісної 610-ої окремої бригади морської піхоти.
До російської окупації керекські поселення поширювалися по чукотському узбережжю Берингова моря, від Анадирського лиману до гирла нар. Пуки, а також до мису Олюторський на Камчатці.
Народ ділився на групи північних (наваринських, або мейнипілгинських, самоназва ийулалҕакку — верхні) і південних (хатирських, самоназва ютилалҕакку — нижні) кереків.
В суворих полярних умовах, з важкими умовами життя, але на своїй землі і за своїми звичаями.
Але прийшли ненаситні приєднувачі і кереки почали танути як літній сніг.
У XIX—XX століттях кереків зазвичай відносили до коряків. За переписом 1897 року налічувалося 102 кереки.
Тепер добили останнього.
Були кереки, а залишаться лиш можливо у наскельних малюнках і різьбленні на кістках та дереві.
Попри знавіснілу русифікацію і чесання всіх під одну дудку «всє ви здєсь чукчі і нєруси», представники цього народу берегли мову, мали навіть діалекти, вперто під час переписів називали себе кереками. Навіть коли назви народу не було в питальнику.
Не має більше кереків.
Денацифікували і демілітаризували до ноги.
І схожа ситуація з іншими поневоленими народами, яких путін добиває на цій війні. Навіть побіжний аналіз свідчить, що рівень втрат серед підкорених народів в рази більший, ніж у колонізаторів.
Тому для путіна – це ще й війна буквально до останнього представника поневоленого народу…
