– Добрий день пане Денисе, якою Ви бачите сутність російської федерації?
– Вітаю Вас та читачів. На сьогодні росія, яка формально є федерацією, насправді є деспотичним авторитарним утворенням, яке значною мірою можна назвати імперським. На жаль, саме така структура вичерпала всі можливості для нормального добросусідського співіснування і для забезпечення процвітання та нормального, у тому числі політичного розвитку для своїх громадян. З цим ще можна було б миритися, якби росія у своєму нинішньому вигляді не становила загрозу для усіх.. Та й загалом вона вносить серйозний внесок у підштовхування планети до Світової війни. Вибачте за пафос.
– Розкажіть, будь ласка, історію виникнення руху «Вільна Інгрія»?
– Спочатку це був радше молодіжний мейнстрим як форма добросусідського протистояння — протистояння двох культур: культури побуту та спільного життя Санкт-Петербурга і культури побуту та спільного життя Москви.
Ця ідея досить поширена — в цілому їй можуть симпатизувати до 40% молоді віком 25–30 років. Підкреслю, це радше фольклорно-молодіжна ідея.
Якщо йдеться про ідею, яка передбачає готовність до фізичних або політичних дій задля боротьби за незалежність регіону, то тут цифри менш вражаючі — ми виходимо з того, що таких людей близько 18%. Але ці цифри базуються на непрямих ознаках і можуть сильно відрізнятися від реальності.
– Яким чином треба діяти поневоленим росією народам для здобування незалежності?
– Дякую, це складне запитання. Я вважаю, що потрібно спочатку переконати так зване міжнародне співтовариство в тому, що ідея деконструкції рф не така жахлива і деструктивна, як її намагаються подати, в тому числі і путінські пропагандисти.
– А пропагандисти дійсно відпрацьовують це питання активно…
– Так, вони роблять це, до речі, досить успішно. Ідея деконструкції росії повинна постійно тиражуватися, вона повинна критично розглядатися. Вона повинна, в процесі розгляду, виявляти свої слабкі місця і розглядатися особливо прискіпливо, можливо якісь гострі кути згладжувати ще на теоретичному етапі. Але найголовніше — щоб ця ідея була почута і сприйнята, вона повинна базуватися не на історичному тлі, а на тій картині майбутнього, яку ми можемо запропонувати світовому співтовариству, яка буде відповідати баченню майбутнього тих сильних світу цього, кому ми її пропонуємо, і яка надасть цим сильним світу додаткові відчутні вигоди після того розвитку подій, який ми пропонуємо. Зрозумійте мене правильно, можна скільки завгодно говорити на міжнародних форумах про те, що той чи інший народ має право на свою культурну ідентичність, але треба робити певні дії.
– Що Ви думаєте про діяльність так званої російської опозиції?
– Щодо російської опозиції мій скепсис прогресивно зростає. Можна подискутувати щодо даного питання, але я вважаю що наразі терміну «російська опозиція не існує і ось чому. По – перше, опозиція – це спосіб політичної боротьби в її парламентському варіанті. Узурпувавши владу, путін таку можливість знищив, тобто наразі дії так званої опозиції виглядають, скажімо делікатно, лукавством. Таким чином, ми поставили під сумнів в даному контексті термін «опозиція», тепер перейдемо до слова «політична». В даний момент не існує ніякої організації, яка прямо заявляла «Наша мета-прихід до влади в росії ворогів путінського режиму з використанням будь-яких методів політичної боротьби». Нагадую, як відомо, таких методів п’ять – агітація, пропаганда, саботаж, диверсія, террор. Отже, ні одне з політичних крил російських опозиційних організацій не заявляє претензій на реальну владу в росії. Тому слово «політичне» тут недоречне.
– Таким чином, це лише елемент медійної складової, шоу…
– Я вважаю, що сьогодні в інформаційному полі присутній доволі обширний медійний активізм, який доволі успішно мімікрує під «політичний». Цей активізм приймає форму ліводемкратичного, лівоглобалістського спрямування, фінансується організацями ліводемократичної сутності і транслює вигідні їм наративи. Тому можна констатувати, що російська політична опозиція – це симулякр, який має ціль – трансформацію медійного капіталу в фінансовий у спробі посісти хоча б незначну роль в медійному порядку денному і розраховує після відходу від влади теперішнього очільника кремля, в силу різнх причин, посісти вигідні місця щодо налагодення поспутінської росії з країнами ЄС. Такою є реалістична картина без прикрас.
– Дякую за цікаве інтерв’ю, яке пізнавально було почути від шанованої людини.
– Дякую Вам.
