Полк називають майбутнім військом Нової Білорусії. Ким став Полк за два роки? За першими результатами, це вже не просто волонтери, а професійна армія.

Інфраструктура, логістика та можливість розширення

Сьогодні полк Калиновського – військова структура з величезним бойовим досвідом та розвиненою організаційною структурою. Це розвинена інфраструктура, яка включає власний рекрутинговий центр, волонтерську мережу, тренінгові центри, де готують волонтерів, прес-центр, автосервіс, власну логістику.

До складу бойової частини полку входять батальйон «Волат», батальйон «Литвин», БПЛА «Микита Крюцов», медична рота та механізоване відділення. З 2023 року утворено новий підрозділ імені Костюшка. До його складу входять іноземні громадяни, переважно жителі Європейського Союзу та США, які служили в професійних збройних силах і мають великий військовий досвід. І цей досвід Полк прагне перейняти і передати білоруським солдатам.

У 2022 році РПК об’єдналася з білоруськими кіберпартизанами. Саме вони перевіряють новобранців, охороняють та підтримують цифрову інфраструктуру полку.

«Головне, чого ми досягли за два роки, це підготовка досвідченої команди, яка здатна за короткий термін найняти, навчити та керувати великою кількістю волонтерів. Це означає, що в нинішніх умовах, з уже наявним бойовим досвідом, полк може швидко розширитися до чисельності бригади», – розповідає один із засновників РПК на прізвисько Микола.

Відділ стандартів НАТО

У військовому плані полк Калиновського можна визначити як високомобільний піхотний підрозділ спеціального призначення, який має легку бронетехніку, власні міномети, важку артилерію, а також має власні підрозділи БПЛА, які здійснюють розвідку, корекцію та удари.

Структурно полк Калиновського входить до складу Інтернаціонального легіону, підрозділу, підпорядкованого Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. Легіон повністю складається з бійців високого професіоналізму та попереднього військового досвіду, а озброєння та амуніція тут відповідає стандартам НАТО.

Бойовий шлях і його герої

З моменту створення білоруський підрозділ брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту – за Київ, Миколаїв, Лисичанськ, Сєвєроданецьк, Запоріжжя, Бахмут, Кліщіївку, Куп’янськ та інші міста та селища України.

На жаль, є білоруські воїни та командири, які віддали своє життя в боротьбі з російським агресором, ставши новими героями Білорусі. Перші втрати підрозділ зазнав під час оборони Києва – у Бучі та Ірпіні. Тоді загинули білоруські добровольці Ілля Гренов з позивним «Литвин» і Дмитро Апанасович з позивним «Терор».

Також у боях загинули калиновці Павло Суслав «Волат», Іван Марчук «Брест», Василь Грудавік «Атом», Василь Парфянков «Сябро», Вадим Шатров «Папік» і Мирослав Лазовський «Мишка» та ще 11 бійців полку, інформацію про яких, через заходи безпеки щодо їхніх родичів у Білорусі, ми не можемо повідомити. Вічна пам’ять і шана!

Підтримка білоруського народу і відсутність техніки

Робота Полку підтримується розвиненою мережею волонтерів. Попри те, що індивідуальні пожертви з часом зменшуються – відіграє роль фактор втоми від війни, своє місце у фінансовій підтримці опору займають бізнеси з білоруським корінням з різних країн. Крім того, зросла організована підтримка білорусів усього світу.

У середньому меценати жертвують до 1,5 мільйона доларів на рік у вигляді військової техніки та цільових фінансових внесків на виконання бойових завдань полку. Ця допомога підтримує підрозділи в бою. Але цього ще недостатньо для досягнення хорошого рівня технологічного забезпечення. Сьогоднішня війна – це війна технологій. Тому постійною і відкритою частиною потреб є різні види безпілотників та витратні матеріали, комп’ютери та програмне забезпечення для них, прилади нічного бачення, системи РЕБ тощо.

Шана від українського народу: вулиці на честь білорусів і нагороди з рук Зеленського

Заслуги білоруських добровольців серйозно змінюють ставлення до білоруського народу в цілому. Так, під час війни в Україні було здійснено низку ініціатив, спрямованих на вшанування білорусів, які стали на захист України.

Ряд бійців РПК відзначені державними нагородами України від Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Міністерства оборони України. Ряд військових отримали з рук Президента України Володимира Зеленського нагороди «За мужність» ІІІ ступеня, Володимир Зеленський також нагородив званням добровольця полку Олексія Тура Скоблу, який загинув у боях за Київ. Героя України. Олексій став другим білорусом, який отримав це звання. Першим був Михайло Жизневський, якого вбили під час протестів на Майдані у 2014 році.

У ряді міст України з’явилися вулиці на честь білорусів. У селищі Ворзель Бучанського району з’явилася вулиця Іллі «Литвина», а у Хмельницькому – вулиця та провулок Олексія Скоблі. Іменем Кастуся Калиновського тепер названі вулиці в Києві та Мукачеві. У Житомирі з’явилася вулиця Полку імені Кастуся Калиновського. На честь Михайла Жизневського вулиці отримали назву Жвягеля та Чернівецька.

Полк Калиновського є ядром армії нової Білорусії.

«За два роки війни кілька тисяч білорусів пройшли навчання, службу та бойові дії. Потенційно ці люди можуть у відповідний час очолити визвольні групи в містах і селищах Білорусі. Адже без участі мас режим Лукашенка не впаде. Однак комусь доведеться ці маси організовувати й очолити. Сьогоднішні бійці полку завтра зможуть стати командирами, керівниками, провідниками на рідній землі. Далі калиновці – майбутні інструктори, ядро ​​нової білоруської армії.

Немає армії без держави, і немає держави без армії. Командування РПК це розуміє. Наприкінці осені 2023 року в Києві відбулася конференція «Шлях до свободи», організована «Полком імені Кастуся Калиновського». Під час нього вони намагалися донести це до представників білоруських демократичних сил, які зібралися в Києві», – йдеться у вітальному зверненні до Палька, керівник Білоруського центру комунікацій Максим Пляшко.

Підводячи підсумки дворічного періоду, командувач військами Денис Прохаров з позивним «Кіт» зазначив: «Я вважаю, що білоруси, які зараз воюють за Україну, обрали єдино правильний шлях для визволення Білорусії. Якщо Росія виграє цю війну, нам доведеться надовго забути про Білорусь як незалежну державу. Тому ці 2 роки розвитку полку Калиновського як білоруської частини я оцінюю позитивно. Ми пройшли складний шлях, набули колосального досвіду, залишилися згуртованою командою. Нині полк є найбільшою національною частиною у Збройних Силах України. Цей факт сам по собі говорить про те, що ми багато чого досягли. І я впевнений, що буде ще більше».