Під час сесії «З’їзду народних депутатів», що проходила у Варшаві з 27 по 29 червня під керівництвом колишнього депутата Держдуми РФ Іллі Пономарьова, один із учасників запитав мене: «Як ви, татари, ставитеся до патріарха Кирила? Адже в Росії його вважають святою людиною, чи не так?»
Я не мав можливості відповісти на це питання під час сесії; тільки зараз я знайшов час докладно викласти свою думку. Як він може бути “святим”? Агент «Михайлів», який діяв під цим псевдонімом, працював на користь КДБ СРСР. Володимир Михайлович Гундяєв відомий усьому світу як Патріарх Московський і всієї Русі Кирило. Патріарх Кирило (Гундяєв), у 1990-і роки — саме тоді він зміцнив своє становище і сколотив стан, який, зрештою, дозволив йому зійти на патріарший престол. До вступу на цю посаду його особистий статок, за оцінками деяких експертів, сягав 4 мільярдів доларів. Як можна вважати Гундяєва святою людиною?
Гундяєв благословив війни Путіна в Ічкерії, Сирії, Грузії та Україні — дії, що спричинили величезний резонанс у всьому світі, — і тим самим він став співучасником убивств мусульман та християн. Під керівництвом патріарха Кирила православні віруючі освячують зброю, тим самим наділяючи її підвищеною здатністю вбивати. Проте заповідь «Не убий» не скасовується навіть у воєнний час. Російська зброя вже забрала життя сотень тисяч людей — а скільки ще вона загубить? З погляду християнського віровчення, подібне освячення є неприпустимим.
Ось вам факти про те, як Гундяєв та Путін організували кампанію з придушення татар у Татарстані, спрямовану проти громадських працівників та державних чиновників:
На прохання молодих матерів, які все ще перебували в пологовому будинку, їхні батьки відвідали загальноміські збори TOЦ і докладно розповіли про жахливі умови в цій установі; в обговоренні також взяли участь троє юристів, які одностайно надали правові докази антисанітарії та фактів образи релігійних почуттів жінок-мусульманок діями церковника. Після довгих обговорень від імені загальноміських зборів ТОЦ було прийнято та поширено у ЗМІ заяву під назвою «Ні християнізації!». У зверненні був епізод про те, що російська імперія протягом століть насильно християнізувала татар та інші народи, одночасно здійснюючи масовий геноцид колонізованих народів.
Цей маніфест «Ні християнізації!» потрапив до адміністрації патріарха Кирила, який ознайомив із текстом колег під час наради; він заявив, що Рафіс Кашапов – голова ТОЦ – веде кампанію проти православних росіян у Татарстані і має покарати. Згодом Московський патріархат направив цей лист Путіну із закликом вжити заходів. Згодом президент Татарстану Мінтімер Шаймієв отримав від Путіна вказівку порушити кримінальну справу проти Рафіса; Шаймієв передав цей лист прокурору Татарстану Кафілу Амірову, внаслідок чого проти мого брата було порушено сфабриковану кримінальну справу.
Після публікації у ЗМІ маніфесту ТОЦ – «Ні християнізації!» у Татарстані розгорілося гостре протистояння між православними християнами та татарами; уродженець Казані Закі Зайнуллін навіть закликав страчувати церковника, який образив мусульманок; він заявив, що російські колонізатори в минулі століття здійснювали масовий геноцид, що супроводжувався насильницьким хрещенням, і до цього дня продовжують реалізовувати свої мерзенні задуми проти нас, татар. Після цієї заяви православний священик та його родина зникли з міста приблизно на півроку.
Мій брат-близнючок Рафіс також отримував погрози з Москви: лідери трьох російських неонацистських організацій загрожували йому фізичною розправою, якщо він не вилучить з інтернету листа «Ні християнізації!». Аналогічне попередження він також отримав від прокурора Набережних Човнів та заступника начальника УФСБ з Татарстану; вони попередили його, що якщо він продовжить наполягати на своїй позиції, йому загрожує ув’язнення.
Під час протистояння з російськими нацистами та силовиками Рафісу двічі намагалися дати хабар. У першому випадку до штабу ТОЦ прийшли представники адміністрації пологового будинку №1; вони вибачилися перед моїм братом, поклали на стіл пакет із сімома чи вісьмома пачками доларів і запропонували йому ці гроші. Рафіс відповів: «Не треба вибачатися переді мною — краще зберіть усіх, кого ви образили, вибачтеся перед ними і віддайте ці гроші їм як компенсацію моральної шкоди». У другому випадку нафтова компанія з Татарстану запропонувала йому велику суму; він відкинув і цю пропозицію, заявивши, що честь, гідність та принципи не продаються. Таким чином Рафіса було визнано винним у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі і засуджено до півтора року позбавлення волі умовно.
Після цих подій Мінтімер Шаймієв підписав указ щодо системи охорони здоров’я Татарстану; документ містив положення про те, що релігійні діячі повинні надавати послуги хворим в індивідуальному порядку на прохання самих пацієнтів.
Багато хто питає нас — братів Кашапових, чи знає про нас Путін. Звісно, знає; був навіть випадок, коли мер Набережних Човнів Рашид Хамадієв написав Путіну листа, стверджуючи, що брати Кашапови підбурюють населення Татарстану до масових заворушень проти Москви, — це звинувачення послужило приводом для направлення в республіку Татарстан «комісії» з Москви на розгляд з татарськими.
Коли Рашиду Хамадієву вдалося здійснити свої провокаційні плани з Путіним, він 29 травня 2002 організував напад на штаб ТОЦ; в результаті кілька людей — у тому числі Рафіс — опинилися в реанімації, а один із постраждалих, Рашіт Хафізов, згодом помер. Вся ця спецоперація проходила під контролем ФСБ: того ранку співробітник ФСБ навіть супроводжував Рафіса від будинку до штабу ТОЦ. Того ж вечора всі телеканали — від республіканських до низки російських — в один голос затрубили про причетність Рафіса Кашапова, що нібито мала місце, до кримінальних розбірок за сфери впливу, стверджуючи, що він не зміг домовитися з кимось про поділ ринку або постачання бензину; Зрозуміло, ці сценарії були заздалегідь зрежисовані співробітниками ФСБ, проте не було сказано жодного слова про критичний стан людей, які перебувають у реанімації. Аналіз цих подій призводить до висновку, що поки Путін залишається при владі, цей злочин не буде розкритий. Також вбивства Олексія Навального, Ганни Політковської, Бориса Нємцова та інших політиків не будуть розкриті.
Ситуація в путінській Росії така: якщо ви підтримуєте політику Путіна, то завжди будете забезпечені і зможете вести багате, комфортне життя, навіть будучи злочинцем; але якщо ви виступаєте проти злочинного режиму Путіна, на вас чекають штрафи, побиття, тюремне ув’язнення або навіть смерть.
