Керівники громадських об’єднань Чувашії звернулись до українських парламентарів із Зверненням щодо необхідності підготовкки та прийняття Постанови ВРУ про признання геноциду чувашів з боку російської федерації-московії. Ініціатори Звернення переконані, що, якщо Верховна Рада України підтримає цю постанову, чуваський народ отримає важливе політичне та правове досягнення у справі відновлення незалежності Республіки Чувашія-Волзька Булгарія.
“Протягом століть російська імперія здійснювала злочинні дії, спрямовані на захоплення та колонізацію нових територій, знищення мільйонів людей і цілих народів. Одним із прикладів є багатовіковий геноцид чувашів, який здійснює росія з метою їх асиміляції та знищення чувашів як окремої нації.
Занепад чуваської мови: чуваська мова, єдиний представник булгарської групи тюркських мов. Згідно Атласу мов ЮНЕСКО, чувашська мова відноситься до тих, перед якими існує загроза зникнення. Критики стверджують, що політика, яка надає перевагу російській мові як домінуючій в освіті, засобах масової інформації та суспільному житті, маргіналізувала чуваську мову.
Освітня політика: скорочення чи ліквідація шкіл із навчанням чуваською мовою та відсутність належних ресурсів для навчання чуваської мови розглядаються як навмисні кроки, спрямовані на розмивання мовної ідентичності. З 2017 р. кількість учнів, що вивчає чуваську мову різко зменшилася, як і кількість годин.
Культурна асиміляція: втрата культурної практики, обмежена присутність чуваської культури та мови в національних і регіональних ЗМІ сприяє її викресленню з суспільної свідомості.
Демографічна та економічна маргіналізація. Пік чисельності – 1800000 чувашів зафіксовано у 1988 р., з тих пір можемо спостерігати різке падіння їх чисельності, до 700000 осіб! Пояснити його можна лише цілеспрямованою політикою Москви направленою на знищення та асиміляцію чуваського етноса.
Еміграція та урбанізація: економічна політика та відсутність інвестицій у районах, де більшість населення складають чуваші, призводять до їх еміграції, зменшуючи кількість чувашів у регіонах проживання їх предків
Розбіжності в розвитку: соціально-економічне занедбання територій, населених чувашами, цементує бідність і примушує чувашів до асиміляції, сприйняття ними панівних російських культурних норм.
Історичні репресії: випадки репресій за радянських часів, такі як репресії чуваських інтелектуалів і лідерів, є прикладами зусиль держави, спрямованих на послаблення чуваської ідентичності.
Примусова русифікація. Політика як у царський, так і в радянський періоди віддавала пріоритет асиміляції неросійських етнічних груп, у тому числі чувашів, у російську культурну структуру.
Непропорційна мобілізація сільських чуваських чоловіків під час війни, що триває в Україні. Створення умов, які змушують сільських чоловіків підписувати військові контракти. Поточна підтверджена кількість загиблих у Чувашії наближається до декількох тисяч.
Ці аргументи підтверджують твердження про геноцид, як процес системного та інституціоналізованого стирання мови, культури та ідентичності чуваського народу, що узгоджується з ширшими визначеннями культурного геноциду”, – йдеться у Зверненні, яке підписали Олександр Ясенчук – консул Дипломатичної Ради Чувашії — Волзької Булгарії в Україні, Мішші Орешніков, Омбудсмен Республіки Чувашія – Волзька Булгарія, Родіон Євдокимов, представитель Республіки Чувашія – Волзька Булгарія у Фінляндії, Роман Петров, політичний активіст Республіки Чувашія – Волзька Булгарія, Республіка Литва.
