22 березня у підмосковному концертному залі «Крокус Сіті Холл» перед концертом гурту «Пікнік» сталася стрілянина. Декілька людей у камуфляжній формі відкрили стрілянину з автоматів. Потім стався вибух, почалася сильна пожежа. За офіційними даними, загинули 145 людей. Президент Росії Володимир Путін виступив з телезверненням, в якому назвав терактом і оголосив 24 березня днем жалоби. Після цього у Росії, зокрема у регіонах Поволжя, посилилися поліцейські облави на мігрантів із Азії. “Idel.Реалії” розповідають подробиці.
23 березня ФСБ Росії повідомила про 11 затриманих у справі про теракт, зокрема чотирьох підозрюваних у безпосередній причетності до нього. Затримання відбулося у Брянській області. До суду для обрання запобіжного заходу їх доставили зі слідами побиття, одного з них — у напівнесвідомому стані на інвалідному візку.
В інтернеті поширилося відео, на якому одному із затриманих відрізають вухо. Іншого затриманого – Шамсідіна Фарідуні – катували струмом. У кримінальній справі про теракт у «Крокусі» вже заарештовано 14 осіб, чотирьох громадян Таджикистану — Далерджона Мірзоєва , Саїдакрамі Рачабалізода , Шамсідіна Фарідуні , Мухаммадсобіра Файзова — слідство вважає безпосередніми виконавцями збройного нападу.
16 травня підозрюваним продовжили арешт до 22 серпня. Одного з обвинувачених — Мухаммадсобира Файзова — знову привезли до суду на інвалідному візку непритомним. Ще десять арештованих – Діловара Ісломова , Амінчона Ісломова , Ісроіла Ісломова , Алішера Касімова , Назрімада Лутфуллої , Якубджоні Юсуфзода , Мухаммада Зоір Шаріпхода , Алішера Косімова , Джумахона, активно зареєстрував братів Ісламових — звинувачують у пособництві терористам чи співучасті. 15 травня суд продовжив до 22 серпня арешт ще чотирьом обвинуваченим: Назрімаду Лутфуллої , Джумахону Курбонову , Якубджоні Юсуфзоди та Мухаммаду Шаріпзоди .
Один із затриманих — уродженець Чечні Асхаб Успанов — помер у відділі поліції у Москві. Чеченський опозиційний Telegram-канал 1ADAT стверджував , що у Успанова були зламані ребра та хребет, на його тілі були сліди задушення та синці. Ще дев’ятьох людей було затримано безпосередньо в Таджикистані за підозрою в причетності до теракту. При цьому адвокати за призначенням, які захищають обвинувачених у нападі на Крокус Сіті Холл, зіткнулися з погрозами розправи над собою та членами сім’ї.
За версією ФСБ, після вчинення теракту підозрювані планували перейти кордон з Україною, де мали відповідні контакти. При цьому відповідальність за теракт взяло на себе терористичне угруповання «Ісламська держава». В одному зі своїх повідомлень вони написали , що теракт у Москві стався в контексті «бурхливої війни» між «Ісламською державою» та країнами, що борються з ісламом. Однак президент Росії Володимир Путін під час другого звернення, 25 березня, заявив про причетність України.
— США різними каналами намагаються переконати всіх, що київського сліду в кривавому теракті в «Крокусі» нібито немає, що це заборонений ІДІЛ, а київського сліду нібито немає. Теракт у «Крокусі» може бути ланкою у серії спроб тих, хто воює з РФ із 2014 року руками київського режиму. А нацисти ніколи не гидували використовувати найбрудніші методи. Тим більше зараз, коли контрнаступ провалився. [Напад] цілком логічно вписується в акції залякування, що їх проводить Київ, — сказав Путін.
РЕАКЦІЯ ВЛАД
Після теракту в Крокусі кілька державних діячів закликали повернути в Росії смертну кару. Серед них лідер ЛДПР і колишній кандидат у президенти Леонід Слуцький , екс-президент Дмитро Медведєв , лідер партії «Справедлива Росія» Сергій Миронов та інші. Глава фракції «Єдина Росія» у Держдумі Володимир Васильєв заявив , що тема смертної кари буде «глибоко і змістовно опрацьована» і буде прийнято «рішення, що відповідає настроям та очікуванням суспільства».
Однак голова комітету Російської Федерації з конституційного законодавства Андрій Клішас відповів , що російські Держдума і Рада Федерації «не можуть подолати рішення Конституційного суду» з питання про страту. Обговорення чиновниками та державними діячами можливості повернення страти турбувало росіян у першому кварталі 2024 року. Такі висновки зробило комунікаційне агентство КРОС за підсумками аналізу тем, що обговорюються у ЗМІ та соціальних мережах.
Практично відразу після теракту в російській Держдумі запропонували посилити в’їзд та критерії депортації для мігрантів. Про це заявляв член комітету Держдуми РФ з безпеки та протидії корупції Михайло Шеремет .
— Часу, щоби розібратися, з якими намірами в’їжджають люди, у нас, на жаль, сьогодні немає, бо всі сили та кошти спрямовані на захист кордонів. Тому вважаю, що на час проведення спецоперації мігранти мають виключити свої переїзди до Росії, – заявив депутат.
Влада також запропонувала змінити процедуру запрошень іноземних громадян на роботу. Так, Держрада Татарстану розробила проект про видачу ліцензій для кадрових агентств, які займаються працевлаштуванням іноземців на території Росії. Згідно з ініціативою, до 1 січня 2026 року юрособи та індивідуальні підприємці, які займаються працевлаштуванням іноземців, мають отримати ліцензію або припинити працевлаштування. За відсутність ліцензії Держрада РТ пропонувала штрафувати. Проте проект не схвалили Рада законодавців РФ. У профільній комісії ради визнали, що ініціатива вимагає доопрацювання — і лише потім депутати республіки зможуть внести її до Держдуми.
На початку квітня Міністерство внутрішніх справ Росії закінчило роботу над законопроектом, в якому пропонується обмежити термін перебування іноземців на території країни без візи до 90 днів на рік та зобов’язати їх складати біометричні дані. МВС запропонувало створювати цифрові профілі іноземців, а також реєстр роботодавців та іноземних працівників. Крім того, громадянам іноземних держав запропонували видавати єдиний документ, що засвідчує їхню особу. Згідно із законопроектом, висилати іноземних громадян із Росії зможуть не лише суди, а й органи виконавчої влади. За словами представника МВС Ірини Волк , внесений законопроект дозволить вживати заходів, пов’язаних із «обмеженням окремих прав» іноземців та «покладанням на них додаткових обов’язків». Підготовлений законопроект Держдума ще не розглядала.
Крім того, влада посилила контроль за процедурою складання іспиту з російської мови для мігрантів. Так, з 1 травня цього року комерційні компанії більше не зможуть брати участь у проведенні іспитів та видачі даних документів іноземцям. Вузам доручено інформувати МВС про порушення.
ЗАРУБІЖНА РЕАКЦІЯ
Практично одразу після теракту – 25 березня – Киргизстан рекомендував своїм громадянам не їздити до Росії без необхідності. За словами заступника голови Консульського департаменту МЗС Бакита Кадирова , після нападу на «Крокус Сіті Холл» російські спецслужби посилили контртерористичні заходи та посилили перевірки на кордонах.
Таджицька діаспора в Росії настійно радила громадянам цієї країни, що перебувають у країні, виявляти обережність, побоюючись зростання ксенофобних злочинів. Глави таджицьких спільнот закликали співгромадян не відвідувати масові заходи та не виходити з дому вечорами. МЗС же країни засудило тортури підозрюваних у теракті.
— Демонстрація у відкритому інформаційному просторі кадрів затримання ймовірних виконавців терористичного акту із застосуванням тортур до них у вигляді завдання тілесних каліцтв неприпустима. Ціна визнання, здобутим таким чином, усім добре відома, – заявив Міністр закордонних справ Таджикистану Сіроджіддін Мухріддін .
Посилилися й перевірки на кордонах із Росією. Наприкінці квітня МЗС Таджикистану заявило про незаконне утримання понад тисячу громадян країни в московських аеропортах. За заявою відомства, всіх їх утримували у неналежних санітарних умовах та не забезпечували гарячим харчуванням. Серед тих, кого утримували в аеропорту, були й студенти, які навчаються у Росії за освітніми квотами уряду РФ. Під час зустрічі з послом Росії в Таджикистані МЗС Таджикистану заявляло про «масовий характер», який набули необґрунтованих відмови у в’їзді до Росії для громадян Таджикистану, і те, що в Росії формується «негативне сприйняття щодо громадян Таджикистану та таджиків».
Слідом за Росією перевірки, затримання та депортацію мігрантів із країн Центральної Азії посилили і владу Казахстану. У відповідь МЗС Таджикистану попередило громадян країни, які вирушають до Казахстану, що їм необхідно мати при собі всі дозвільні документи. У відомстві пояснили це запровадженням казахстанською владою посилених заходів безпеки у міжнародних аеропортах країни.
МАСОВІ РЕЙДИ У ПОВОЛЖЖЯ ТА ПОСТАНОВКИ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК
Якщо тема повернення страти лише обговорювалася на державному рівні, то МВС РФ перейшло до конкретних дій. Так, після теракту співробітники поліції посилили перевірку іноземних громадян у регіонах Росії. Вже 10 квітня МВС повідомило про депортацію понад 800 нелегальних мігрантів після масштабного рейду у Москві. У ході рейду було виявлено понад шість тисяч порушень міграційного законодавства, порушено 192 кримінальні справи.
Рейди проходили у регіонах Поволжя. Так, у Башкортостані у квітні цього року активний розшук нелегальних мігрантів було розплановано на місяці наперед. В Уфі поліцейські перевіряли місцеві ринки та торговельні комплекси. Тих, кого вдалося знайти, співробітники Росгвардії доставили до військкоматів. У ході рейду в Уфі перевірили 370 іноземних громадян, з яких 105 було доставлено для встановлення особи та законності перебування на території Росії. 27 людей чекала на депортацію з Росії за порушення режиму перебування.
Після проведення облав у місцях перебування мігрантів тих, хто вже мав російське громадянство, ставили на військовий облік. Так, з початку цього року на військовий облік у Башкортостані було поставлено понад 138 іноземних громадян. Мігрантів шукали співробітники поліції разом із працівниками військового комісаріату. Тим же мігрантам, які не мали громадянства Росії, розповідали про можливість його отримання через укладання контракту з Міністерством оборони.
— Виявлено 12 іноземних громадян віком від 18 до 30 років, з яких деякі отримали громадянство РФ, у зв’язку з чим їм видано повістку для постановки на військовий облік у військовому комісаріаті. Громадянам, що залишилися, роз’яснені вимоги про необхідність отримання громадянства нашої країни, стати на військовий облік у військовому комісаріаті за місцем проживання, а також про можливість отримання громадянства при укладенні контракту з МО РФ, – повідомили тоді в слідчому відділі СК Росії по Уфімському гарнізону.
У рейді, що пройшов у Самарській області 29 березня, брали участь не лише поліцейські, а й співробітники Росгвардії. Силовики перевірили 2080 об’єктів. Було виявлено 128 незаконно перебувають біля Росії. За інформацією поліції, суди ухвалили рішення про депортацію 105 осіб. На початку травня рейд пройшов на одному із підприємств. Було виявлено 15 іноземних громадян, які працювали без відповідних дозволів у харчовому виробництві. 13 травня спільний рейд поліції та дружинників пройшов у самарському парку 50-річчя Жовтня та на прилеглій території. В одному із кафе поліцейські виявили 12 порушень іноземними громадянами міграційного законодавства.
За даними 9 квітня, пристави Татарстану з початку цього року видворили 589 мігрантів. Рейди проводили в тому числі співробітники Центру протидії екстремізму та Управління з питань міграції МВС по республіці спільно з бійцями Росгвардії. Облави проходили і на об’єктах, що будуються на набережній річки Казанки. 19 квітня під час рейду на будівництві у 152 іноземних громадян було виявлено порушення міграційного законодавства.
За даними на 16 квітня цього року, у Татарстані пройшло 566 рейдів. Минулого року МВС провело 2,8 тисячі перевірок, тоді як з початку цього року кількість перевірок, за даними джерела видання «БІЗНЕС Online», цього року вже перевищила 2,5 тисячі. При цьому в Мінбуді Татарстану визнають , що кожен п’ятий працюючий на будівництвах республіки — іноземець. Основний потік мігрантів на будмайданчики йде з Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану та Киргизстану. Глава уряду Татарстану Олексій Песошин заявляв , що “зараз кадрове питання без мігрантів ми вирішити не в змозі”.
Наприкінці квітня рейди пройшли на території Татарстану та Чувашії . Мігрантів шукали на великих будівельних об’єктах Радянського, Вахітовського та Приволзького районів Казані, а також у Чебоксарах та Новочебоксарську. В результаті 57 мігрантів, які нещодавно отримали російське громадянство, поставили на військовий облік у військових комісаріатах Татарстану та Чувашії.
На початку травня аналогічний рейд пройшов і в Пермському краї . Перевірки проводились у торгових центрах та на будмайданчиках. Під час рейду 9 іноземців із російським громадянством поставили на військовий облік.
В Астрахані у квітні розшук мігрантів відбувався у готелях. В результаті було складено 32 адміністративні протоколи за порушення міграційного законодавства.
ХВИЛЯ КСЕНОФОБІЇ
У квітні ВЦВГД опублікував дані закритого опитування щодо ставлення до мігрантів. У ньому взяли участь понад 2,5 тисячі осіб. Після теракту 55-60% опитаних «швидше негативно» ставляться до трудових мігрантів, позитивно — 30%. Порівняно з даними ВЦВГД у серпні минулого року, частка негативно налаштованих росіян зросла у півтора рази. При цьому половина респондентів зізналася, що на їхнє ставлення до трудових мігрантів вплинув теракт.
Після теракту повідомлялося про декілька випадків прояву ксенофобії. Так, у квітні цього року на киргизстанку в Москві напав чоловік. Він побив її і вимагав, щоб мігранти «забиралися з Росії». У Новосибірській області кілька мешканців з «Руської народної дружини» провели рейд під гаслом «В аулі носити хіджаб можна, в Росії – ні!», вимагаючи звільнити співробітниць у хіджабах. Від робітниці однієї з аптек в Новосибірську вони вимагали зняти хустку, назвавши її хіджабом. У Санкт-Петербурзі двоє школярів побили однокласницю – громадянку Таджикистану – на очах вчительки, яка навіть не намагалася розняти дітей. Відео супроводжувалося ксенофобними коментарями “Росія для росіян”. У московському метро ультраправі оточили мешканку Якутії з криками «Росія для росіян». За даними дослідницького центру «Сова», у березні 2024 року стало відомо про 16 нападів за мотивом ненависті.
У соціальних мережах також виникли вимоги обмежити мігрантів у правах. На початку квітня самарські націоналісти з організації «Північна людина» спільно з іншими націоналістичними об’єднаннями записали відеозвернення до Володимира Путіна, Держдуми, уряду та представників силових відомств. Вони вимагали переглянути міграційну політику Росії у бік більшої закритості та посилити обмеження. Зокрема, націоналісти запропонували обмежити ввезення сімей іноземних громадян, запровадити обов’язкові робочі візи та видавати громадянство лише за «особливі заслуги».
У деяких регіонах на місцевому рівні вже почали запроваджувати обмеження для мігрантів. Так, у Курській області мігрантам заборонили працювати таксистами. Подібну заборону також запровадили у Саратовській області. Постанову підписав губернатор регіону Роман Бусаргін . Документ заборонив мігрантам з 1 травня по 31 грудня 2024 року працювати у сфері перевезення пасажирів у міському та приміському транспорті, у легковому таксі та орендованих легкових автомобілях, а також у діяльності з надання продуктів харчування та напоїв.
Уродженці Центральної Азії розповідали «Сьогодні», що багато мігрантів виїжджають із регіонів, де ввели подібні обмеження в роботі. При цьому наприкінці минулого року сервіс “Яндекс.Таксі” повідомляв , що йому не вистачає близько 80 тисяч водіїв. Однією з причин дефіциту кадрів компанія назвала саме зниження числа мігрантів, оскільки багато хто виїхав ще під час пандемії коронавірусу і не повернувся. Багато хто ж поїхав після початку війни Росії з Україною та різкого падіння курсу рубля. З урахуванням нових обмежень роботи мігрантів дефіцит робочої сили Росії може стати ще більше.
Після теракту в «Крокусі» кратно побільшало скарг від мігрантів на утиски. Про це повідомила «Верстка» із посиланням на правозахисницю Валентину Чупик . Вона отримала понад 8,5 тисяч звернень про побиття, незаконні затримання та видворення з території Росії, утримання в нелюдських умовах у відділах МВС та спецприймачах. За її словами, до теракту вона отримувала два-три звернення на тиждень щодо незаконного видворення чи фальсифікації неіснуючих міграційних порушень. Найбільше скарг надійшло від громадян Узбекистану, Киргизстану та Таджикистану.
— Я п’ять ночей не сплю, — розповідала Валентина Чупик у березні «Сьогодні». — У мене близько тисячі звернень на добу. З них приблизно 700 пов’язано із затриманнями. У мене зараз приблизно 3,5 тисяч звернень від затриманих. Близько 150 пов’язане зі побиттям мігрантів поліцейськими. Це при затриманні переважно відбувається. Проти більшості мігрантів фальсифікуються адміністративні правопорушення: непокора вимогам співробітників поліції щодо тих людей, яких побили, щоб посадити їх на добу, або міграційні порушення, щоб депортувати їх через спецприймач.
На думку правозахисниці, ксенофобські настрої наростають у суспільстві з подачі влади:
— Ми бачимо безліч заяв російських чиновників та так званих правоохоронних органів, які розпалюють мігрантофобію на порожньому місці. Їхня мета — відвернути увагу людей від реальної проблеми, відвернути увагу від того, що теракт як мінімум прошлепали, а, можливо, й усвідомлено допустили. Мета полягає в тому, щоб переключити агресію з влади на свідомо слабку групу, яку «легко перемогти» і яка явно чужа. І можливість безкарно грабувати.
Представники народів Поволжя про те, чи відчувають вони прояв расизму по відношенню до себе після теракту.
Проте хвиля ксенофобії накрила й самих росіян. В інтерв’ю «Idel.Реалії» представники народів Поволжя розповідали , як мігрантофобія, що вилилася в ксенофобію, торкнулася і їх. Так, татарка з Казані казала, що «навіть серед своїх знайомих чує, що треба посилити законодавство, щоб мігрантів було менше». Татарин з Іжевська розповів про висловлювання на адресу «етнічних» чи «культурних» мусульман:
«Мої колеги почали жартувати про свинину та теракти. Пляшку з водою, яку я ношу з собою в туалет (перепрошую за подробиці — це ісламський туалетний етикет), колеги жартома назвали першою сходинкою до тероризму».
Idel.Реалии
