Корінні народи, що сповідують Іслам, займають південну половину Євразійського континенту, обмежуючись із заходу Середземним морем та півостровом Західна Європа, з півдня Індійським океаном, із заходу більш-менш рівномірно розподіляючись по Індії та домінуючи в Бангладеш, займаючи Східний Туркестан та пустелі Гобі, на півночі мусульманський суперетнос населяє Кавказ, Ідель-Урал та Казахстан. У Євразії є такі світові гравці, як Китай, Індія, Росія та Євросоюз (із США), які часто виступають по відношенню до мусульманських країн, як єдине ціле. Особливістю Китаю є велика чисельність населення та відсутність корисних копалин. Китайський уряд заохочував перенесення промислового виробництва до Китаю, спокушаючи низькою вартістю праці, високою дисципліною працівників та повною зневагою до проблем екології. Але навіть усе виробництво міжнародних промислових корпорацій не могло повністю зайняти робочий ринок Китаю, тому китайські бізнесмени стали спеціалізуватися на масовому промисловому плагіаті та ігноруванні авторського права, а ринком збуту підробок була практично вся наша планета. Але світова торгівля успішна при малих витратах на логістику, тобто китайська продукція буде конкурентоспроможною лише при доставці продукції морським транспортом, а Малакська протока і Тайвань контролюється США (з Євросоюзом). Західний світ має важіль впливу на Китай, щоб обійти його Пекін профінансував будівництво глибоководного порту Гвадар у Пакистані і проклав Каракорумське шосе зі Східного Туркестану до Пакистану, планується там побудувати залізницю. Також Китай прокладає логістичні шляхи до Європи через Росію, через країни Центральної Азії та Кавказ до Туреччини. Все логічно у Китаю, крім одного: корінне населення Східного Туркестану – це мусульмани уйгури, казахи та киргизи, які не бажають китаїзуватися, а прокладка Каракорумського шосе – це рух не тільки до Пакистану, а й з Пакистану та Афганістану, у тому числі ідей Талібану. Поки комуністичний Китай був за залізною завісою, світ не знав про геноцид мусульман у Східному Туркестані, але зараз Китай сам збудував логістичний шлях до Пакистану.
Пакистан із 218 мільйонами жителів друга за чисельністю населення мусульманська країна у світі після Малазії, ще й з ядерною зброєю на додачу, з ракетами великого радіусу дії. У спадок від колонізації Британської імперії Пакистан отримав військовий конфлікт з Індією за штат Кашмір, населений мусульманами, на протистояння з Індією йде значна частина бюджету країни, але його не вистачає і країна змушена позичати гроші. Наразі зовнішній борг Пакистану становить 84% від ВВП. Як правовірні мусульмани, пакистанці хотіли б допомогти одновірцям зі Східного Туркестану, але Китай це кредитор Пакистану. Але й китайці не можуть жорстко вимагати борги з Пакистану, оскільки у разі дестабілізації політичної обстановки в Пакистані заворушення можуть перекинутися до Східного Туркестану.
Афганістан, перемігши у війні зі США та вигнавши корумпований уряд, отримав голодне населення, зруйновану країну, заморожені закордонні рахунки, відсутність промисловості та сільське господарство, засноване на вирощуванні опіумного маку. Єдина світова держава, яка запропонувала інфраструктурні проекти Афганістану (з тих самих причин, що Пакистану) – це Китай.
Геополітична проблема Індії полягає в тому, що як єдиний регіон Індія існувала під керівництвом мусульман – нащадків Бабура та Темірлана. Пакистан на відміну від Індії має історичну централізовану ісламську державність під керівництвом Газневидов, Аргунов, Афшаров і нащадків Темірлана, у разі дестабілізації в Індії більша ймовірність розпастись на окремі держави з окремими мовами, релігіями та різними менталітетами. У самій Індії мусульмани становлять 14% населення чи більше 200 мільйонів громадян, симпатії яких, зрозуміло, за Пакистану, які ще й зросли після приходу до влади в Індії націоналістів.
Наступний великий геополітичний гравець у Євразії – це Росія. У спадок від СРСР Росія отримала великі запаси корисних копалин на Уралі та Сибіру, у регіонах які є історичними землями російського етносу. Росія мала налагоджені логістичні шляхи у вигляді газо- і нафтопроводів на ринки збуту в Європу, мала порти на Чорному морі, щоправда обмежені Босфором, що належить Туреччині. Завдяки політиці Путіна Росія втратила ринок збуту газу та нафти до Європи. Вплив Росії у світі будувався на загальному переконанні, що російська армія є другою у світі, але під час війни з Україною з’ясувалося, що це блеф. Останній козир Росії – це ядерна зброя, боєздатність якої і кількість теж може виявитися блефом. Користуючись цим, Азербайджан відновив контроль за територіями 30 років окупованими Вірменією, сателітом Росії. Обережно виходять з-під впливу Росії країни Центральної Азії, з’явилася надія на суверенітет Кавказу та Ідель-Уралу.
Туреччина, як і Китай, повною мірою скористалася розпадом СРСР та підвищила добробут своєї держави та громадян за рахунок відкриття нових ринків збуту після падіння залізної завіси. Збільшилося фінансування науки та Туреччина вже презентує усьому світу свої досягнення та амбіції навіть у космічній галузі. Підвищення рівня економічного впливу не могло не вплинути на рівень політичного впливу і Туреччина спромоглася надати політичну та військову допомогу Азербайджану у справі звільнення окупованих земель. Туреччина так само отримує вигоди від російсько-української війни, однак нищівний землетрус із 50 тис. загиблих показав, що Туреччина ще не зовсім зміцніла економічно.
Країни Центральної Азії, колишні республіки СРСР при здобутті незалежності отримали у спадок економічну залежність від Росії: добувну промисловість на російському устаткуванні та орієнтовану на постачання сировини до Росії; спільну з Росією енергетичну систему; корумповані проросійські уряди та постачання Росії некваліфікованою робочою силою. Нові логістичні шляхи збуту продукції створюються разом і за фінансування Китаю, що призводить до переходу від Росії до залежності від Китаю.
Перешкодою в мусульманській дузі Євразії є Іран, який є не лише перепоною для логістики мусульманських країн, а й своєю політикою унеможливив мусульманську кооперацію. Іран, що минули тисячу років, був тюркською державою, остання тюркська династія Каджаров перестала правити тут тільки в 1925 році, і досі північ Ірану це зона розселення тюркських народів огузской гілки: азербайджанських тюрків і туркмен. Завдяки діям спочатку об’єднаного Заходу, а тепер Росії, Іран є перепоною для сухопутної логістики тюркських країн, але вирішити цю проблему можна було налагодженням дружніх відносин з Іраном, стати логістичним хабом було б вигідно навіть Ірану.
Ісламський світ Азії являє собою єдиний історичний регіон неодноразово об’єднаний разом під владою однієї держави та однією правлячою династією. Мусульманські країни Євразії мають численне (майже 400-мільйонне) населення, достатню кількість природних ресурсів, морські порти та контроль важливих морських проток, великі армії із сучасним практичним досвідом воєнних дій, ядерні та ракетні технології. Але поки що не мають політичної волі до об’єднання та спільного протистояння історичним суперникам, які до того ж займають історичні мусульманські землі – Росії, Китаю та Індії.
Яке геополітичне становище Казахстану у цій мозаїці інтересів?
Безсумнівно, що головною проблемою Казахстану є уникнення залежності у всіх сферах від Російської Федерації. Казахстан і Росія мають найдовший у світі сухопутний кордон і змушені бути географічними сусідами, мати економічну та військову співпрацю. Але регіони Російської Федерації, що межують з Казахстаном не є корінним місцем розвитку російського етносу, на заході Казахстан межує з колишніми землями Ногайського Улусу, на північному заході із землями Татаро-Башкортського етносу, на півночі та північному сході із землями Сибірських татар, на сході з Алтайськими тюрками. Отже, вектор взаємодії з Центральним Урядом Російською Федерацією в Москві треба поступово переносити на взаємодію з регіональними урядами, насамперед із Казанню та Уфою, підтримувати їхню самостійність. Можливо, не відкрито і не прямо, але Казахстану треба почати підтримувати національні уряди народів Російської Федерації у вигнанні. Замковим каменем арочної дуги суб’єктів Російської Федерації є Ідель-Урал, у разі оголошення незалежності цього регіону європейська частина Російської Федерації виявиться відрізаною від Сибіру і ця імперія звалиться. У цьому випадку Казахстан вирішить проблему залежності від Москви, отримавши як подушку безпеки перед Росією тюркські держави Ідель-Уралу.
Російські політологи лякають, що Казахстан, у разі втрати «господаря» у вигляді Росії, потрапить під ще гіршу залежність від Китаю, але чи такий міцний комуністичний Китай? Східний Туркестан відокремлений від Центрального Китаю високими тибетськими горами, єдиний шлях, де проходить залізнична та автомобільна магістралі, лежить між Тибетом і пустелею Гобі і цю артерію легко блокувати малим військовими силами. Ментально, культурно, історично тюркське та мусульманське населення Східного Туркестану пов’язане не з китайцями-ханьцями, а з Центральною Азією: узбеками, казахами та киргизами. Китайські табори «перевиховання», куди без скоєння злочинів, без розслідування та без вироків суду полягають мусульмани, не вирішили проблему асиміляції тюрків із ханьцями, а навпаки озлобили населення Східного Туркестану. На відміну від кінця XX століття, коли Китай став партнером США та Європи і куди ті перенесли свої виробництва, на початку XXI століття політичні відносини Китаю зі США почали змінюватися. Виробництво транснаціональних корпорацій з Китаю поступово перенесли до Південно-Східної Азії з дешевшою робочою силою та з урядами не обтяженими світовими амбіціями. Тобто уйгури можуть отримати підтримку уряду США, забезпечивши разом із Тайванем другий фронт проти Китаю на заході. Мрією Казахстану та Киргизстану став би суверенний Уйгурстан, який, як Ідель-Урал, міг би бути буфером між Центральною Азією та Китаєм.
Казахстан на тлі гігантів Китаю та Росії здається ліліпутом, який бажає відстоювати свої інтереси перед Гуліверами, але чи так безнадійно становище Казахстану?Насамперед треба зрозуміти, що Китай і Росія тільки здаються єдиними, цілими політичними гравцями, а насправді складаються з безлічі суб’єктів – народів, інтереси яких протилежні центральному уряду, з іншою ментальністю, іншою культурою, з іншою вірою, з іншою мовою, з іншою писемністю, з іншою історією, лише військовою силою пов’язаних із метрополією.
Навпаки, Казахстан не самотній, тисячами зв’язків казахи пов’язані з киргизами, узбеками, каракалпаками, туркменами та уйгурами – утворюючи історично єдиний регіон – Центральну Азію. Не лише культура, релігія, а й однакові політичні завдання пов’язують наші народи, зокрема звільнення від колоніальної залежності, розвиток промисловості, вихід на світові ринки. Крім усього, Центральна Азія – це 70 мільйонів потенційних споживачів з однаковою ментальністю, дешевою логістикою, а це вже можливість розвитку економіки. Не Митний союз із Росією, який працює лише на користь Москви для викачування дешевих ресурсів та збуту неякісних російських товарів, а рівноправний союз країн Центральної Азії, ось вигода для Казахстану. А далі на заході є дві тюркські країни, які вже склали братський альянс – це Туреччина та Азербайджан. Втілення в життя принципу «дві країни – одна нація» дозволило Азербайджану вирішити 30-річну проблему Карабаха, який, порушуючи міжнародні норми, за допомогою Росії окупувала Вірменія.
Крім тюркських союзників Казахстан має і історичні мусульманські союзники. Таким є Афганістан, у XVIII столітті афганський емір без вагань погодився направити війська до Центральної Азії для газувата з Китаєм, до Афганістану пішов Садик (Сиздик). Афганістан, Афганістан був опорою мусульманських повстанців-басмачів у боротьбі з Радянською владою. Північний Афганістан є місцем розселення узбецьких тюркських племен і утворює єдиний культурний регіон з Центральною Азією. Зараз в Афганістані править заборонена в усьому світі партія Талібан, закордонні активи Афганістану заморожені, проте Талібан ніколи не прийшов би до влади без підтримки більшості населення Афганістану. Хаос в охопленому війною Афганістані і корумпованість колишнього афганського уряду, підтримуваного військовими силами США, насамперед були вигідні наркоторговцям. За зміцнення влади Талібану в 2023 році за оцінками міжнародних експертів посіви опійного маку в Афганістані скоротилися на 97%, а світовий центр виробництва опійних наркотиків перемістився з Афганістану до М’янми. Афганістан разом з Іраном для країн Центральної Азії – це найближчий шлях до морських портів, а значить вихід на світові ринки і вже оголошено плани будівництва залізниці з Узбекистану до Пакистану через Афганістан до морських портів. Проросійська пропаганда незмінно перебільшує загрозу «ісламського екстремізму» саме для ізоляції центрально-азіатського регіону з півдня, тоді єдиним логістичним шляхом для Казахстану буде шлях через Росію. Прикладом може бути горезвісний нафтопровід КТК, який іноді за настроєм російських чиновників закривається для транспортування нафти, залишаючи Казахстан без доходів.
Пакистан є ще одним членом Ісламської співдружності та потенційним союзником Казахстану. Слід зазначити, що сам Пакистан тягнеться до тюркських країн, під час Карабахської війни Пакистан першим запропонував допомогу Азербайджану, після здобуття Казахстаном незалежності Пакистан одним із перших запросив тодішнього президента Казахстану Назарбаєва здійснити державний візит. Пакистан цікавий для Казахстану не лише як ринок збуту товарів і вихід на світовий ринок через морські порти, а й як держава, яка має великий демографічний потенціал, адже війна в Україні ще раз показала, що одним із найважливіших чинників протистояння держав є наявність мобілізаційного резерву.
Але, зрозуміло, головним союзником Казахстану та Центральної Азії є Туреччина, сучасний регіональний лідер Близького Сходу, що має другу армію НАТО, з розвиненою промисловістю, а найголовніше, що Туреччина на всіх рівнях підкреслює спорідненість тюрків Центральної Азії. Туреччину не прийняло до своїх лав Європейська співдружність, тим самим нагадавши Туреччині, що її головні інтереси лежать в Азії.
За наявності таких геополітичних союзників Казахстан уже не виглядає карликом у відстоюванні своїх інтересів із Росією та Китаєм.
Нурлан Салтаєв
TuranToday
