Держави ґрунтуються на суспільному договір громадян, які живуть на певній території у визначених кордонах. Захист життя громадян і недоторканності кордонів – ключові функції влади. Влади будь-якої країни, окрім Росії. Росії наплювати на кордони і на громадян. Як виявилося, не лише на кордони і громадян сусідніх країн. Їй наплювати на власні кордони і на власних громадян. З початку свого правління Путін демонстрував блюзнірське ставлення до права людей на самовизначення, а незалежних країн – на суверенітет. У 2000-році Путін вдався до геноцидної війни проти незалежної Ічкерії, у 2008 році окупував і позбавив Грузію частини територій. У 2014 році почав криваву війну проти України. При цьому кремлівський карлик вимагав визнавати «реалії на землі», а не міжнародно визнані міждержавні кордони.
6 серпня 2024 року у рамках оборонної війни українські війська вдалися до наземної кампанії на території Курської області, з якої систематично наносилися удари по території України. І, як виявилося, що Росія, яка звикла зазіхати на чужі кордони, не здатна захистити своїх. Близько тисячі квадратних кілометрів російської території на понад сорока кілометровій ділянці російсько-українського фронту глибиною до 20 кілометрів опинилися поза контролем центрального російського керівництва. Влада втекла, висунуті на захист прикордонники та призовники виявилися нездатними чинити опір та масово здавалися в полон, або в паніці втікали, потрапляючи під удари своїх же переляканих військових, десятки тисяч громадян без жодної підтримки та організаційних дій влади були змушені безладно залишити власні домівки, ті що залишилися, дуже спокійно сприйняли появу української армії.
Найбільшу безпорадність проявила центральна влада і військове керівництво. Путін максимально довго намагався абстрагуватися від подій на Курщині, опустивши вирішення ситуації на низовий рівень, а воєнне керівництво звично збрехало, що до вечора першого дня невідомі ДРГ буде знищено. За понад тиждень традиційної брехні ситуація лише ускладнилася. Громадяни Росії відчувають свою повну беззахисність і непотрібність владі, непорушні з часів ІІ Світової війни кордони виявилися прохідним двором. Матері дітей строковиків, яких Путін урочисто обіцяв не залучати до бойових дій, в розпачі розшукують своїх дітей, в надії, що частині з них таки вдалося вижити і потрапити у полон.
Уся Росія з подивом констатує, що Путіну байдужі як чужі, так і власні кордони, а ще байдужішим є життя громадян. І цивільних, які виявилися кинутими напризволяще, і військових, яких він жене на убій в лобові атаки на донбаські укріпрайони, замість того, щоб повернути суверенітет над власними кордонами. Маніакальне бажання «приросту територіями» в обмін на нічого не варте життя громадян.
Десятки років росіян годували інформаційними помиями як Путін піклується за життя і безпеку «народу Донбасу», щоб тепер пересвідчитись, що Путіну однаково, що на долю народу Донецька, що на долю народу Суджі.
Ще цікавішою виглядає реальна відповідь на псевдоісторичну маячню про народи і кордони від Путіна. Як виявилося, українські війська зайшли на території, на яких традиційно проживали українці, які мають організаційно-правову тяглість з різних форм української державності і які незаконно, без будь-яких легітимних міжнародно правових підстав, були анексовані Росією. Принаймні район Суджі, який в усіх на слуху, ще з 12 століття входив до Чернігівського князівства, а згодом до правоприємниці Київської держави – Великого князівства Литовського, і лише на початку 17 століття незаконно тимчасово відійшов до Москви. Неприродність імперського кордону як по зовнішніх периметрах, так і всередині по навмання нарізаних імперією адміністративних одиницях, які не відповідають межам етнічного розселення народів, стає серйозним викликом.
Курський прецедент матиме значні наслідки для Росії, громадяни якої відчули вразливість власних кордонів і байдужість з боку влади щодо долі громадян.
Проте режим «конртерористичної операції», який ввів Путін, схоже, дає відповідь на багато питань. Перше, що роблять ФСБешники на прифронтових територіях – затикають рота громадянам, відімкнувши зручні месенджери та Ютуб. Наразі не здатні протистояти українській армії зграї росгвардєйців, ФСБешників та чеченських колаборантів зайняті грабежем та застрашуванням населення і, схоже, в традиціях своїх попередників, готові вдатися до кривавих злочинів проти цивільного населення під виглядом українських військових.
Організаторам бійні в Бучі на території України не терпиться вдатися до терористичних акцій, щоби під виглядом їх ліквідації влаштувати акції залякування і терору цивільних мешканців. ФСБ уже наповнило інформаційний простір чутками про присутність спецназу заледве не всіх країн світу і суміжних планетних систем, спровокувавши грандіозну хвилю паніки, дружнього вогню і переляку аж до паралічу влади.
Відкривши скриньку Пандори, путінський режим продовжує пожирати країну, яка ще нещодавно мала надійні кордони та безправних громадян. Тепер до безправних громадяни додався прохідний двір по периметру найдовших кордонів у світі.
