Бертіл Гаґґман: Планетарна громадянська війна

Терористичні атаки на Сполучені Штати 11 вересня 2001 року та війна з глобальним тероризмом та його мережею нагадали світові про небезпеку для цивілізації, яку становлять всесвітні злочинні організації. З 2022 року Україна бореться за свою свободу та незалежність після нападу імперської Росії. Термін «Громадянська війна в Європі» використовувався для опису всього періоду з 1917 по 1945 рік. Подібний термін, «Планетарна громадянська війна», можна використовувати для Першої холодної війни та Другої холодної війни, які почалися в 2001 році та посилилися з 2014 року, коли Росія окупували український Крим. Мета цих заміток — представити деякий вступний матеріал щодо міжнародної війни, що триває з 1917 року. Підготовка до всесвітньої революційної війни почалася в радянських російських академіях політичної війни незабаром після більшовицької революції. Протягом 1990-х подібним чином терористи проходили підготовку до тероризму в Росії та Ірані. Тисячі терористів закінчили школи терористів і діяли приблизно в 60 країнах світу.

Радянська Росія організовувала та підтримувала революційну війну в усьому світі після революції 1917 року та з початку 1920-х років, особливо націлюючись на Азію

В. І. Ленін, один із найзапекліших злочинних політичних умів у світовій історії, рано стверджував, що обов’язковою є підготовка професійних революціонерів, і їх, за його словами, потрібно готувати роками. Ленін мав на увазі те, що він сказав, і за час існування радянського режиму понад 100 000 відданих комуністів пройшли підготовку в радянських російських або сателітних академіях політичної війни. Пізніше слухачі зробили кар’єру в місцевих комуністичних партіях і в рідних країнах, щоб часто стати впливовими політиками, щоб впливати на світові політичні події. У цій статті мова піде лише про одну провідну радянську російську академію політичної війни.

До 1917 року Ленін заснував три навчальні центри політичної війни в Західній Європі – один на острові Капрі поблизу Неаполя в Італії, один у Болоньї в Італії та третій у передмісті Парижа. 1) Вихованці цих шкіл справді пізніше відіграли важливу роль у підриві й ослабленні небільшовицької російської влади.

Коли комуністи прийшли до влади в Радянській Росії, почали засновувати кілька вищих навчальних закладів у Москві. Їх часто називали « університетами » , але вони не мали нічого спільного із західною концепцією університету (академічної підготовки молоді).

Нижче наведено короткий огляд головної радянської російської так званої академії комуністичної політичної війни. Він заснований на відкритих джерелах, включаючи розсекречені матеріали з архівів ФБР. У ретроспективі радянські російські школи слід розглядати як такі, що були успішними, оскільки кількість учнів піднялася на дуже важливі посади в імперії та за її межами.

Невідомо, коли було закрито Міжнародну ленінську школу, але підготовка з питань політичної та громадянської війни тривала аж до розпаду радянської Росії.

Академія Леніна, Москва

Найпоширенішою назвою школи на Заході є ILS, але її також описують як університет, академія, інститут і коледж. Нижче наведено уривок зі свідчень професора С. Поссоні на слуханнях у Конгресі під час Першої холодної війни:

Коли Михайло Васильович Фрунзе став військовим комісаром у 1924 році, він почав готуватися до створення системи академій підвищення кваліфікації іноземних комуністів, щоб зробити їх професійними революціонерами. У 1925 році угорець Бела Кун, начальник відділу агітпропу Комінтерну, оголосив про плани нової школи імені Комінтерну, і в травні 1926 року було засновано Ленінську школу. До 1959 року школа обробляла 120 000 учнів . Перший випуск відбувся в 1928 році. … студенти приїхали з багатьох країн і отримали надзвичайно інтенсивний трирічний курс, який мав навчити їх усім мистецтвам тотальної боротьби за владу. Партизанська війна, збройне повстання, агітація та пропаганда, легальні та нелегальні методи, а також поглиблене навчання марксизму-ленініму – усе це було в навчальній програмі. 2 )

Серед викладачів були радянські лідери Сталін, Мануїльський, Бухарін, Молотов, Куусінен і Троцький до того, як йому довелося втекти з радянської Росії (див. нижче). У школі було два курси: повний курс тривав три роки, а також був короткий один рік.

Один із найрозширеніших звітів ФБР про ILS є синопсисом викладених фактів:

«Інформатори повідомляють про Ленінську школу (LS), засновану в 1926 році в Москві, Росія, щоб навчати комуністичних лідерів з інших країн як політично, так і практично. Інші школи, такі як Далекосхідний університет, також розвиваються в Росії одночасно з LS. Вважається, що філія LS діяла у Швеції. Студенти для LS, обрані CPUSA. Квоту для кожної країни визначав Комуністичний Інтернаціонал. Було відібрано тих, хто вважався матеріалом для керівництва. Проїзд до школи оплачувався КП, а учні отримували кошти на проживання для себе та своїх сімей під час навчання. Деякі інформанти стверджують, що їм наказали зберігати свою особу під час подорожі. Студенти LS перевели членство в КП з країни походження до КП Росії. У школі з учнями проходили співбесіди та інструктаж щодо безпеки. Більшість учнів взяли псевдоніми в школі. Термін ЛС становив від 1 до 3 років. Заняття проводяться різними мовами одночасно. Інструктори в LS були переважно з Росії. Курси охоплювали марксистську філософію та економіку, історію КП, історію профспілкової роботи. Учні отримали настанови з військової підготовки, зброї та нелегальної праці. Деякі інформатори повідомляли про отримання інструкцій щодо шпигунства та диверсій. Після закінчення курсу у школі студенти поїхали по Росії. Деякі були призначені в управління КП Росії. Інші повернулися до країни походження, щоб взяти на себе керівну роль. Деякі студенти використовувалися як кур’єри під час і після навчального року». 3)

Після розпаду СРСР було підтверджено, що Радянський Союз вважав ILS дуже секретним:

« Багато з того, що відбувалося в ILS, було секретним. У 1930 році Вільям Вайнстоун, представник CPUSA в Комінтерні, дорікнув секретаріату CPUSA за публікацію статті про школу. Вайнстоун сказав своїм товаришам, що стаття « сколихнула адміністрацію школи та учнів, тому що ні в якому разі не можна оприлюднювати школу чи будь-яку її діяльність … нічого подібного не повинно повторюватися». Він також нагадав стороні не надсилати матеріали студентам, використовуючи адресу ILS. 4 )

Деякі з найбільш видатних учнів Ленінської школи були:

Чоу Еньлай, Китай

Гаррі Полліт, Велика Британія

Санзо Носака, Японія

Ернст Тельман, Німеччина

Моріс Торез, Франція

LL Sharkey, Австралія

Джозеф З. Корнфедер, чехословацько-американський комуністичний перебіжчик

Бертіл Гаґґман

Примітки: