Раніше депортацію кримських татар 1944 року визнали актом геноциду представники офіційної влади України, Латвії, Литви, Канади, Польщі, Естонії та Чехії.
Нижня палата парламенту Нідерландів у четвер, 19 червня, підтримала клопотання депутата Дерка Бойсвіка , в якому депортацію кримських татар у 1944 році владою Радянського Союзу визнано геноцидом, пише Deutsche Welle з посиланням на сайт парламенту.
У підтриманому клопотанні також зазначено, що з моменту російської окупації Криму в 2014 році багато кримських татар були безпідставно ув’язнені, зазнали тортур або зникли безвісти, ніж «Росія, швидше за все, продовжила політику геноциду кримських татар».
Палата представників Нідерландів «висловлює свою позицію щодо визнання масової депортації кримських татар у 1944 році за сучасними стандартами геноцидом та засуджує її», а також просить уряд визначити, чи можна визнати геноцид кримських татар, йдеться у парламентському документі.
У березні 2025 року правозахисна організація «ОВД-Інфо» опублікувала доповідь «11 років окупації: Як встановлювався репресивний режим у Криму», де вказала на репресії на півострові. З 2024 року в анексованому Криму, за даними «ОВД-Інфо», ініціювали найбільше політично вмотивованих кримінальних та адміністративних справ та здійснили найбільше політично вмотивованих затримань порівняно з російськими регіонами при розрахунку на 100 тисяч населення.
«Усього нам відомо про 349 фігурантів політично мотивованих кримінальних справ у Криму та Севастополі з 2014 року. За цим показником Крим поступається лише Москві. Багато хто з кримінально переслідуваних жителів півострова — кримські татари. Крім кримінальних та адміністративних справ, нам також відомо про інші види тиску, який зазнає місцеве населення: насильницькі зникнення та тортури», — йдеться в документі.
Глава МЗС України Андрій Сибіга привітав рішення нижньої палати парламенту Нідерландів.
«Я вдячний Палаті представників Нідерландів за ухвалення резолюції, яка визнає масову депортацію кримських татар у 1944 році радянським режимом геноцидом. Це потужний жест солідарності з кримськотатарським народом, який, як і раніше, зазнає переслідувань в умовах тимчасової окупації Росією українського півострова Крим», — написав у соцмережі Х (колишній Twitter) Сибіга.
Раніше депортацію кримських татар 1944 року визнали актом геноциду представники офіційної влади України, Латвії, Литви, Канади, Польщі, Естонії та Чехії.
11 травня 1944 року Йосип Сталін підписав постанову «Про виселення кримських татар із території Криму». У документі кримські татари було названо «пособниками фашистів». У ході депортації, що розпочалася 18 травня і закінчилася 20 травня, близько 200 тисяч кримських татар було депортовано з батьківщини до Центральної Азії, Свердловської, Тульської, Костромської області, Пермського краю, республіки Марія Ела.
За даними кримськотатарського національного руху, 46,2% кримських татар загинули від голоду та різних хвороб у дорозі, в місцях, куди вони прибули, внаслідок заслання. Більшість відправлених у вигнання — діти, жінки та люди похилого віку.
Кількість кримських татар, які загинули внаслідок організованої радянським урядом депортації, сягає (за різними підрахунками) 195 тисяч.
15 листопада 1989 року Верховною Радою СРСР депортація кримських татар та інших народів була засуджена та визнана незаконною та злочинною.
21 квітня 2014 року – після російської анексії Криму – президент Росії Володимир Путін підписав указ про реабілітацію кримськотатарського та інших народів, які постраждали від сталінських репресій у Криму. Незважаючи на це, на думку низки міжнародних організацій, після анексії Криму посилилися репресії проти татарського населення.
18 травня 2024 року — у 80-ті роковини депортації кримських татар — у столиці Німеччини пройшов один із найбільших за межами анексованого півострова мітингів пам’яті. На ньому кримськотатарський активіст Ельвіс Чолпух оголосив про початок кампанії за визнання у Німеччині на офіційному рівні депортації актом геноциду.
