Ми всі, звісно, хочемо перемоги. Але у нас, на жаль, дуже мало дискусій, що саме ми вважатимемо нею. Для мене – це «торт», який складається багатьох шарів, що поступово накладаються один поверх іншого. Важливо, що перші з них ми вже маємо.
Основою нашого «Наполеона» є найважливіша станом на зараз перемога – крах путінського бліцкригу минулого року. Україна існує і функціонує як держава. Наступний шар перемоги – ми вже не лише захищаємося: Збройні сили України зуміли відвоювати частину загарбаних минулого року територій. Ще одним шаром нашого переможного торта є те, що ворог змушений тепер сам захищатися на власній території. Далі, очевидно, має бути відвоювання всіх територій, окупованих після 24 лютого 2022. Потім – вихід на кордони 1991. Але й цього не буде досить – нам потрібне членство в НАТО, як головна гарантія стримування російської агресії в майбутньому.
І вишенькою на нашому тортику я бачу переформатування російської імперії на сукупність національних демократичних держав. Таким чином назавжди буде усунуто російську загрозу для України та світу. Ось такою смачною я бачу повну перемогу. Рецепт складний. Тому її приготування – справа не лише ЗСУ, але кожного і кожної з нас.
