В перший день квітня 50 американських сенаторів – представники обох партій – представили законопроєкт, який може кардинально змінити правила гри на світовому ринку та в переговорах щодо закінчення війни в Україні.
У документі йдеться про “штрафні” 500% мита на весь імпорт із країн, чиї резиденти продовжують купувати російські нафту, газ, уран та іншу продукцію. Його ухвалення суттєво змінить правила гри на світовому ринку та на переговорах щодо закінчення війни в Україні. Якщо раніше вплив на Росію здійснювали через санкції, то тепер йдеться про економічні важелі для партнерів Росії — насамперед Китай та Індії.
Важлива деталь: такі мита можуть бути запроваджені у випадку, “якщо Росія відмовиться від добросовісної участі в мирних переговорах щодо війни в Україні, або якщо після їх встановлення миру знов вчинить дії, які підривають суверенітет України”.
Ще місяць тому важко було уявити, що США введуть мита на продукцію зі 180 країн. Зараз – складно повірити в 500-відсоткові тарифи. Але останні тижні мали би привчити: нові економічні ініціативи Вашингтона треба сприймати серйозно.
Зазвичай американці були обережними щодо санкцій проти російських енергоносіїв. Замість повної заборони — цінова стеля в $60, замість санкцій проти великих китайських чи індійських компаній — локальні обмеження для окремих танкерів і страховиків. Це пояснювалось тим, що без російської нафти світ ризикує потрапити в масштабну енергетичну кризу.
Але, схоже, досвід “штрафних” тарифів (наприклад, проти Венесуели) дозволив новій адміністрації США переглянути обережні підходи до російських енергоносіїв.якщо раніше за дотриманням санкцій мали стежити ті, хто їх вводив (тобто Мінфін США), то тут стежити буде вся країна, яка має намір цих штрафних тарифів уникнути.
Тепер санкційний контроль не вимагає складних розслідувань, пошуку танкерів і офшорів. Достатньо лише одного підтвердженого факту покупки російської нафти, наприклад, китайською чи індійською компанією, — і вся країна втрачає можливість легально постачати свою продукцію до США. Для експортно орієнтованих економік це критичний ризик. І саме на це, очевидно, розраховують автори законопроєкту.
Чи змусить це Путіна сісти за стіл переговорів — складно передбачити. Але сам факт такої ініціативи вже має важливе значення для України.
По-перше, вона демонструє двопартійну підтримку нашої держави в Сенаті США, де ініціатива підтримана республіканцями та демократами у рівних частках. По-друге, попри зміну адміністрації, непрості сигнали з Вашингтона й загалом обережну риторику, Америка не припиняє шукати шляхи реального тиску на Путіна, щоб завершити війну. Це — позитивний сигнал для України, особливо в момент, коли інші механізми впливу, схоже, вичерпують свій потенціал.
Микола Княжицький, народний депутат України
Facebook 
