“Шановні учасники Форуму, я дуже радий бути сьогодні з вами і мати можливість донести до вас деякі свої думки щодо необхідності відновлення системи міжнародної безпеки та майбутнього Росії.
Треба звернути увагу, перш за все, на власні традиції розуміння суті російського імперіалізму та шовінізму. Нині часто вживається новий термін «русизм» (або «рашизм»). Відразу хотілося б відзначити, що слід розрізняти дві концепції національної ідентичності, які широко поширені в сучасній Росії. Це «рускіє» і «росіянє». Англійською мовою обидва поняття перекладаються як «росіяни», що не дає розуміння їхнього реального змісту.
Отже, перший термін означає, що людина насправді вважає себе росіянином. Другий відповідає невдалій радянській спробі у 1970-х роках, за часів Леоніда Брежнєва, представити всі народи, які проживали на території Радянського Союзу, як один радянський народ. Метою обох підходів є русифікація, знищення національних особливостей і культур, зрештою – соціальне гноблення. Окрім того, має бути зрозуміло, що не всі люди, які мають російські паспорти, є росіянами.
Тут я хочу згадати спотворену історію як частину фейкової медійної реальності в Росії. За нинішнього авторитарного режиму повсякденне життя громадян Російської Федерації все більше занурюється в медійні та історичні фейки, коли величезна кількість населення вірить буквально в найфантастичнішу вигадку, запропоновану урядом. Людська гідність російського суспільства, здатність критично мислити і визнавати будь-які норми міжнародного права давно перекочували туди, у фейкові ЗМІ та історичну реальність, які найкраще представляють сучасну російську політичну культуру.
По-друге, український визвольний рух ще з ХІХ століття використовує концепцію «Росія — тюрма народів». Це поняття належить найвідомішому українському поету Тарасу Шевченку, поезія якого знайома кожному українцю з дитинства. Тобто цей вислів має не лише уточнююче, а й мобілізуюче значення. Він загальнозрозумілий, повний і остаточний. Також він може мати широке міжнародне звучання та значення.
Немає сумніву, що Російська Федерація є імперією за своєю загарбницькою та експлуататорською сутністю. У цьому випадку має бути застосований принцип права націй на самовизначення. Історія Російської імперії, Радянського Союзу та Російської Федерації – це історія однієї держави, яка тероризує всі народи, що проживають на її території. Росія не в змозі управляти без репресивних методів, як не в змозі забезпечити гідні умови життя.
Ми також маємо якось допомогти росіянам знайти свою історію, яка б не була історією імперії, яку ненавидять усі народи, що в ній живуть або зуміли втекти із цієї в’язниці. Ця в’язниця повинна бути зруйнована. Тоді росіяни зможуть зосередити свої зусилля на створенні нової цивілізованої незалежної російської держави та політичної культури самоповаги та поваги до інших.
По-третє, особливого значення набуває завдання досягнення взаєморозуміння між усіма представниками антиросійського/антиімперського фронту. Це дуже серйозний виклик, який потенційно може зруйнувати таку єдність, якщо власні традиції, на які спираються люди на Сході та на Заході, будучи представниками різних релігій та рас, правими чи лівими, багатими, чи тими, хто хотів би жити краще, суперечили б їхньому загальному порозумінню і розділили б їх перед обличчям російського імперіалізму. Всі люди різні, але важливою є їхня спільна мета. Тому сучасна політична мова має їх зближувати.
Отже, завдання полягає в тому, щоб створити спеціальну платформу політичного та культурного порозуміння не лише для усвідомлення небезпеки російського імперіалізму для подальшої долі світової цивілізації, а й у майбутньому для неформального вирішення різних непорозумінь, які можуть супроводжувати відбудову системи міжнародної безпеки з точки зору міжнародного права. Основою такого глобального порозуміння та взаємоповаги могли б стати ідеї справедливості, гідності та свободи.
Щиро дякую за увагу!”
Сергій Квіт, Президент Києво-Могилянської Академії
