Білорусь: країна без пам’яті. Як білоруси втрачали свою ідентичність

Білорусь — це Україна, яка не змогла. Не історія спротиву, а хроніка поступової капітуляції. Поки Україна виборює свободу зі зброєю в руках, Білорусь десятиліттями втрачає себе без бою, зокрема свої: мову, історію, та національну гідність. У цьому блозі ми розкажемо, як імперія — спочатку російська, потім совєцька, а тепер путінська — цілеспрямовано знищувала білоруську ідентичність. Як за кілька десятиліть їм стерли пам’ять про Велике князівство Литовське, підмінили символи, вивезли й фізично знищили інтелігенцію. Як Лукашенко перетворив незалежну державу на колонію Кремля — і чому народ погодився мовчати. Чому мільйони називають себе білорусами — але не говорять білоруською, не знають своєї історії, не мають національних міфів — і не вважають це проблемою? Ми згадаємо “три втрачені Брести” — три великі історичні шанси, які могли змінити долю Білорусі. Але всі три були змарновані. Ми розкажемо, чи могла Білорусь стати сильною європейською державою — і що стало їй на заваді. Чому навіть протести 2020 року не стали точкою національного пробудження. Білоруський сценарій — це не просто чужа трагедія. Це попередження для нас. Історія про те, що могло статися з Україною — і що може статися, якщо ми зупинитися. Адже ворог у нас із білорусами спільний — і він сидить у Москві.