Нещодавно вулиці Тбілісі були наповнені галасом протесту, оскільки грузини виступають проти суперечливого закону про «іноземний вплив» . Цей закон, який вимагає від НУО та медіа-компаній, які отримують понад 20% свого фінансування з-за кордону, реєструватися як «іноземні агенти», викликав бурю опозиції. Жорстокі сутички між протестувальниками та спецназом служать яскравим нагадуванням про український Євромайдан у 2014 році, переломний момент, який змінив політичний ландшафт Східної Європи.
Паралелі між нинішніми заворушеннями в Грузії та Євромайданом вражають. Подібно до того, як українці виступили проти російського впливу та корупції, грузини зараз борються проти закону, який багато хто вважає погано прихованою спробою придушити демократію та свободу. Закон, який надзвичайно схожий на російський Закон про іноземних агентів 2012 року , загрожує повернути Грузію в сферу російського контролю, підриваючи її прагнення до європейської інтеграції. Протести в Тбілісі зі скандуванням «Ні Росії, так Європі» є яскравим свідченням непохитної відданості грузинського народу демократичному та європейському майбутньому.
На поверхні та в корені важке становище Грузії та України однакове. Обидві нації зіткнулися з важким викликом утвердження свого суверенітету та демократичних прагнень перед обличчям російської агресії та впливу. Грузія, як і багато інших поневолених націй, які постраждали під ярмом радянського та російського панування, бореться за те, щоб звільнитися від залишків більшовицького авторитаризму.
Успіх революції Євромайдану в Україні, яка призвела до повалення проросійського уряду та заклала основу для більш демократичного та орієнтованого на Європу майбутнього, є джерелом натхнення для грузин сьогодні. Подібно до того, як українцям доводилося боротися і як вони продовжують боротися проти російської пропаганди, яка зображує їхню країну як нацистську державу, що було виправданням Путіна для вторгнення в Україну, грузини сьогодні борються з подібними неправдивими наративами, які поширює Росія, щоб виправдати своє втручання в їхню країну. Ці безпідставні звинувачення є частиною більшої схеми російської дезінформації, спрямованої на підрив легітимності демократичних рухів у сусідніх країнах. США повинні визнати, що результат протестного руху в Грузії матиме далекосяжні наслідки для регіону та глобальної боротьби з авторитаризмом.
Сполучені Штати як провідний світовий борець за демократію та свободу мають моральний і стратегічний обов’язок підтримувати Грузію в її боротьбі проти авторитаризму та російського впливу. Нинішні протести в Тбілісі є моментом Євромайдану в Грузії, і США повинні діяти рішуче, щоб гарантувати, що Грузія не піддасться тиску відроджуваної Російської імперії.
Щоб досягти цього, США повинні очолити міжнародні зусилля з метою тиску на уряд Грузії, щоб той скасував закон про «іноземний вплив». Працюючи разом із союзниками в Європейському Союзі та НАТО, США можуть виступити єдиним фронтом проти цього антидемократичного законодавства. Окрім нещодавніх візових обмежень , цілеспрямовані фінансові санкції проти ключових фігур грузинського уряду, особливо тих, хто має зв’язки з грузинським олігархом Бідзіною Іванішвілі , можуть слугувати потужним стримуючим фактором проти подальших авторитарних заходів. Необхідно розглянути можливість введення санкцій проти російських юридичних та фізичних осіб, яких буде виявлено у втручанні в грузинську політику.
Окрім дипломатичного тиску, США повинні збільшити фінансування та підтримку грузинських НУО та незалежних ЗМІ. Пропонуючи гранти, навчання та ресурси, США можуть гарантувати, що ці організації зможуть продовжувати свою важливу роботу, не боячись репресій. Закон MEGOBARI конгресмена Джо Вілсона та Стіва Коена забезпечує важливу основу для просування цих зусиль і має бути швидко прийнятий.
Оскільки ми спостерігаємо цю демократичну зміну в регіоні, ставки не можуть бути вищими. США мають стояти пліч-о-пліч із Грузією, як і з Україною, і надати підтримку всім поневоленим націям, які прагнуть звільнитися від авторитарного впливу. Боротьба за свободу та демократію в Грузії стосується не лише майбутнього однієї країни; йдеться про дотримання принципів свободи та самовизначення, які є основою вільного світу. Якщо ми не діятимемо зараз, ми ризикуємо дозволити іншій нації потрапити під тінь російської тиранії. Повідомлення чітке: свобода на кону.
Юрій Вовчук – директор Фонду Вовка, директор з досліджень Організації захисту чотирьох свобод України та голова Американського комітету Антиімперського Блоку Народів.
